Сліди на піску

І нам дарував

Сліди на піску.

Щороку, у сірій тиші вечора, у цей день я, як ніколи іду до Храму не поспішаючи.
Ступаю тихо, наче там, у жалобному церковному співі, оспівують Його присутнього, а шлях до храму, наче залишив на землі Його кров.

Він був Людиною, яка вміла любити ….

Любити не за щось, не заради чогось, не з вигоди чи обов”язку, а любити так, як дихати, як жити….

Любов, була сутністю Його життя, і символом Його Воскресіння.

За любов Його розп”яли, зневажили, продали за 30 срібняків…. А потім зреклися….

Як це очевидно, і водночас по-людськи.

А Він, все прийняв….

Прийняв з упокоренням і божественним смиренням, щоби крізь рани, що залишили сліди на піску відкупити Тебе і мене від немилосердя, брехні і людської погорди.

Утри сльози, кожен хто вірує в Його Воскресіння.

Христос Воскрес із мертвих, смертію, смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував….

І нам дарував….



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*