Продовжуємо знайомити читачів з олімпійськими надіями. На черзі нові персонажі.

Арсеній Нікітін (ДЮСШ № 25, Київ), 20.05.2009.

Голкіпер столичної ДЮСШ № 25 по праву вважається першим номером своєї команди. Хоча треба сказати, що у ігровому ансамблі Миколи Соколовського Арсеній не є явним лідером – там є, кому вести партнерів за собою. Однак, з Нікітіним у воротах «чорні соколи» грають більш впевнено, тому що вони знають, що за спиною є воротар, який може і підчистити чиюсь помилку, і врятувати, і просто додати впевненості польовим гравцям. Арсеній вдало грає як на виходах, так і на лінії, володіє непоганим першим пасом, що дозволяє йому одразу знаходити партнерів по команді, які готовити розвинути атаку. Окрім того, цей воротар непогано читає гру. Але є один момент. Арсеній проявляє себе непогано як у футзалі, так і у футболі. І наразі у цього, безумовно, талановитого воротаря має бути вибір, де йому далі розвиватися. Київська футбольна воротарська школа завжди була сильною. А от що стосується футзальної столичної воротарської школи, то на серйозному рівні вихованців київського воротарського цеху наразі дуже мало. Тому, київські любителі футзалу, вочевидь, сподіваються, що саме Арсеній у перспективі може продовжити традиції київського футзального воротарського цеху.

Артем Ковальов (КДЮСШ-1 МСК «Дніпро», Черкаси). 05.02.2008.

В принципі, майже все те, що ми сказали про Арсенія Нікітіна, можна віднести і до Артема Ковальова. Цей воротар є і лідером, і капітаном своєї команди. Він читає гру та завжди підказує своїм партнером. Окрім того, Артем володіє непоганою реакцією. На даний момент перед Артемом Ковальовим, так само як і перед Арсенієм Нікітіним, є право вибору, де надалі розвиватись: у футболі чи у футзалі. Варто зазначити, що у футзалі він вже себе давно зарекомендував, і наразі (про це можна казати сміливо) він дійсно є одним з топ-воротарів у своїй віковий категорії. До того ж, у нього є хороший приклад старшого одноклубника по КДЮСШ-1-МСК «Дніпро» Максима Пономаренка, який довгий час був одним з кращих голкіперів у своїй віковій категорії (тобто, серед юнаків 2004 року народження. – А. Т.). Тому, Артемові є, до чого прагнути.

Деметре Деканадзе («Іллічівець», Чорноморськ), 29 12.2009.

Довгий час «пост № 1» у «Іллічівці» асоціювався з Данилом Заносієм, який вже доріс до рівня воротаря юнацької збірної України (U-17). І зараз у Чорноморську підростає гідна зміна Данилові – це Деметре Деканадзе. Щоправда, не завжди йому доводиться бути першим номером, адже коли є на рік молодший Галдін, то саме йому Олександр Каплун довіряє «пост № 1». Тим не менш, у більшості матчів ворота «Іллічівця» йдуть на відкуп саме Деканадзе. Якщо говорити про сильні сторони цього юного воротаря, то він непогано грає на лінії, а також вдало керує своїми партнерами. Зі слабких сторін можна відзначити те, що подекуди він втрачає ворота, що може привести до неприємностей. Окрім того, Деканадзе потрібно ще працювати над ігровою стабільністю, тому що часто буває таке, що він може один матч зіграти просто феноменально, а в іншому – припуститися результативної помилки, яка може вплинути на результат гри. Якщо Деканадзе над цим попрацює, то йому буде цілком по силах не тільки виграти конкуренцію у Галдіна, а, можливо, і очолити рейтинг топ-воротарів у своїй віковій категорії.

Іван ІВАНОВ («Темп-ЗАЕС», Енергодар), 30.08.2009.

Ще один талановитий воротар. Він представляє команду, яка виховала чотирьох воротарів рівня PARIMATCH-Екстра-ліги та збірної України: Дмитра Литвиненка, Юрія Савенка, Олександра Сухова та Іллю Бакінського. Тому, є сподівання на те, що Іван Іванов продовжить славні традиції енергодарської воротарської футзальної школи. Про його перспективи можна говорити вже зараз, адже хоча Іван 2009 року народження, проте головний тренер «Темпа» Ігор Черненко залучав його і за старші команди «Темпа», зокрема і за команду U-15. Там він відіграв дуже добре, був основним воротарем, і визнання не змусило на себе довго чекати. Якщо говорити про сильні сторони цього голкіпера, то він вміє правильно обирати позицію та вдало діє на лінії. Щоправда, це не означає, що він не приділяє уваги грі на виходах – Іван працює і над цим компонентом своєї гри. А якщо врахувати той момент, що його кумиром є Олександр Сухов, то є велика ймовірність і того, що Іван буде розвивати і гру ногами, щоб мати можливість підключатись до атак своєї команди в якості п’ятого польового. І якщо цей талановитий воротар серйозно попрацює над усіма аспектами воротарської гри, то у майбутньому ми отримаємо ще одного класного кіпера з Енергодара.

Далі буде…

Автор статті: Terentyev.