Підсумки 28 лютого 2022

Війна

Останній день зими. Прокинулась, а за вікном усе біле. Дерева в снігу. За ніч добряче насипало. Хтось із сусідів вийшов з лопатою чистити хідник. Непогана фізкультура, тим більше зараз хороша фізична форма всім не завадить – готуємось до спротиву.
Пішли віддавати зібраний пінопласт на коктейлі Молотова. Є у нас ГО і соціальне підприємство.

Займається прийомом вторсировини та просвітницькою діяльністю по цій темі. Коли почалася війна, вони оголосили збір всього, що потрібно для виготовлення коктейлів Молотова. Пального та мастила у нас немає, а от пінопласт від побутової техніки лишився. Сподіваюся, що у якійсь пляшці, яка виведе з ладу техніку загарбників, буде й моя часточка ?

Далі по маршруту – військкомат за попереднім місцем проживання чоловіка. Треба було надати документ про непридатність і знятися з обліку. Біля військкомату яблуку нема де впасти. Орієнтовно в радіусі 30 метрів усе зайняте натовпом бажаючих воювати з рашистами. Людей нереально багато. Стою, чекаю. Через кілька хвилин вийшов чоловік з гучномовцем і пояснив, що всім, хто хоче записатися в тероборону, все одно треба проходити медичну комісію. Ті, кому за станом здоров’я не дозволять, можуть записуватися у цивільну оборону. Через хвилин 20 вийшов Діма. Документи так і не здав. Всередині була величезна черга приблизно з 70-80 людей, яка просувалася зі швидкістю 2 чоловіків за 15 хвилин. Порахувавши, що стояти йому доведеться не менше 6 годин, і уявивши, якими матюками його обкладуть, коли дізнаються, що він прийшов просто через бюрократичне питання заміни старого білета на новий та зняття з обліку, Діма вирішив відкласти це питання на після війни. З вірою в те, що чекати недовго ?

Також читайте:   Результати виборів-2012 до Парламенту України

Потім – аптеки. Треба було докупити деякі препарати в аптечку. І супермаркети по дорозі. В Арсен (вул. Червоної Калини) нарешті завезли хліб – багато і різний. Є власна випічка і печиво, консервація, вода. А от полиці з крупами, макаронними виробами і рибними консервами досі пусті.

Після повернення додому одразу гортаємо новини. Я телефоную рідним. Пишаюся своїм 8-річним племінником, який, приборкавши страх, активно допомагає мамі вдома з прибиранням. Поки читали останні новини, подзвонила свекруня. Попросила, щоб 400 грн залишку з її ЄПідтримки ми перевели на армію. Усі в родині долучаються до допомоги, хто як може.
Віримо у нашу перемогу над рашистськими загарбниками. Віримо у наші Збройні Сили – вони найкращі! Боремось на всіх фронтах.

Слава Україні!

Автор статті: Arwenita.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*