Свій стартовий поєдинок на цьогорічному чемпіонаті Європи українська збірна починала, вже знаючи результат матчу між збірними Фінляндії та Словенії. У цьому протистоянні балканці перемогли скандинавів з рахунком 4:2. Втім, підопічним Ігоря Москвичова спершу потрібно було зосередитися на грі з Італією.

Оскільки цей матч через перебір жовтих карток пропускав Дмитро Рибіцький, то його місце у стартовій четвірці зайняв інший Дмитро – Федик, котрий встиг відновитися після невеличкого ушкодження. Щодо інших гравців стартової четвірки, то там питань не виникало. Натомість, у воротах зі стартових хвилин вийшов Іван Бєлімов, хоча очікувалося, що гру в «рамці» розпочне Дмитро Дяченко. Однак, вибір тренерського штабу українців випав на вихованця одеського футзалу. Вочевидь, він був зумовлений словами Ігоря Москвичова у нещодавньому інтерв’ю за підсумками товариської гри з юніорською збірною Франції про те, що коли у воротах «синьо-жовтих» з’явився Бєлімов, то його спокій додав упевненості іншим гравцям.

Італійці спробували одразу взяти м’яч під свій контроль, але українські футзалісти відповідали на це високим пресингом. Більше того – вже на стврті гри підопічні Ігоря Москвичова привезли своїм суперникам два командних фоли. Щоправда, це не призвело до створення небезпечних моментів біля воріт Янгубіана. Щоправда, заради справедливості, зазначимо, що й італійці не доводили свої атакувальні спроби до серйозних ударів по воротах Бєлімова. Проте, була певна небезпека після кутових та аутів. А вже на 5-й хвилині українська команда створила перший дійсно небезпечний момент: Малиновський вийшов на побачення з Янгубіаном, проте не влучив у ворота. Після цього моменту «синьо-жовті» заграли активніше біля італійських воріт, і Янгубіану довелося трохи понервувати.

Варто відзначити, що по ходу першого тайму українці грали більш дисципліновано – у пасиві підопічних Ігоря Москвичова був лише один фол. При цьому, «синьо-жовті», коли ситуація була близькою до небезпечної, практично лягали під м’яч, не даючи своїм візаві пробивати по воротах Бєлімова. А ось українці по воротах Янгубіана били. Зокрема, міг забивати Єлішев, а Ткаченко схибив з вигідної позиції. Ще один момент мав Сніцаренко, але після його удару м’яч рикошетом від захисника перейшов на кутовий. А на 15-й хвилині якимось дивом не забив Федик після розіграшу кутового. У італійців за цей час був один непоганий момент, коли Буі пробив вище воріт.

Однак, свій момент італійці знайшли. Фікара втік на побачення з Бєлімовим та влучно пробив у дальній кут. По суті, це був перший серйозний удар по воротах української збірної, і він виявився гольовим. Після цього українські футзалісти пішли зрівнювати рахунок. І тут вже почали зв’являтись можливості для контратак від збірної Італії. На 17-й хвилині одна з таких контратак ледь не призвела до другого взяття воріт Бєлімова, проте український воротар зіграв надійно. Але варто віддати належне українцям за те, що вони не дали своїм опонентам розвинути успіх. Проте, після пропущеного голу українцям не вдавалося відповісти чимось серйозним. А ост у апеннінців був момент на останній хвилині першого тайму, але Пераццетта, який пробивав головою, не влучив у дальній кут. Щоправда, у збірної України все-таки була можливість забити «гол у роздягальню». Малиновський перспективно пробивав зі штрафного, проте влучив у Скибчика, який ситуативно закрив саме той кут, куди летів м’яч.

Українська команда на початку другого тайму намагалася загострити ситуацію біля воріт Янгубіана, проте брак при атаках заважав це зробити. Тим не менш, підопічні Ігоря Москвичова намагались грати через контроль та не давати переходити до атаки італійцям. Зрештою, на 25-й хвилині Ткаченку вдалося пробити з дальньої відстані, але удар був неточним. А ось італійці змогли забити через хвилину. Це сталося після розіграшу кутового, коли Гроссо виграв позицію та переправив м’яч з «п’ятачка» у ворота Бєлімова. Щоправда, тут не обійшлося без рикошету від Пелецького, на якого, зрештою, був записаний автогол. І практично одразу українці могли відквитати один гол, проте Скибчик не зміг переграти ближньому бою Янгубіана. Але вже незабаром Скибчик організував вихід на ворота італійської збірної, і Малиновський відквитав один гол.

Після цього гра суттєво пожвавішала. Перш за все – з боку української збірної. Але й італійці почали діяти у такому ж швидкому темпі, тому подекуди вони за рахунок цього намагалися створювати свої моменти. Однак, на 31-й хвилині українці ледь не зрівняли рахунок – поперечина прийняла на себе удар Приходька. Трохи пізніше він пробив ще раз, але цього разу з ударом впорався Янгубіан. Ще за кілька хвилин Приходько ледь не став автором гольової передачі, проте в останній момент італійці завадили пробити Федику. Далі підопічні Ігоря Москвичова продовжували шукати ключі до воріт збірної Італії, проте зрівняти рахунок «синьо-жовтим» не давалося. За такої гри було логічно очікувати, що рано чи пізно українська команда піде вперед з п’ятим польовим гравцем. Тим більше, вочевидь, саме для цього у воротах української збірної ще у середині другого тайму з’явився Дяченко, який може йти п’ятим. Однак, українці намагалися забити у рівних складах. Зокрема, для цього мали моменти Приходько та Малиновський. І саме Малиновський-старший, а не Дяченко, вийшов у якості п’ятого польового гравця після того, як Ігор Москвичов узяв тайм-аутна передостанній хвилині гри. І вже при першому розіграші зайвого гравця міг забити Скибчик, який пробив саме туди, де був Янгубіан. У свою чергу, воротар італійців ледь не влучив у порожню «рамку» української команди, проте виручив Федик. Однак, українцям все-таки не вдалося зрівняти рахунок наприкінці зустрічі, незважаючи на всі зусилля.

Україна (U-19) – Італія (U-19) – 1:2
Голи: М. Малиновський (28) – Фікара (16), Пелецький (26 – автогол)
Україна (U-19): Бєлімов (Дяченко, 30) – Тютюрай, Федик, Скибчик, М. Малиновський – Пелецький, Єлішев, Ткаченко, Сніцаренко – Приходько, Татумірак
Італія (U-19): Янгубіан – Скеттіно, Лавренті, Сальветті, Пераццетта – Буі, Вешіо, Гроссо, Ла Барбера – Чеччареллі, Фікара, Туррізі
Попередження: М. Малиновський (30) – Буі (20)

Автор статті: Terentyev.