18.11.2024 р. 
Давненько Воробус не постив вірші свого колеги – шеф-редактора футзального порталу «5х5» Артема Терентьєва. А ось сьогодні я звернув увагу на новий вірш Артема: «Останній концерт». Спитавши дозвіл у автора, Воробус публікує не тільки цей вірш Артема Терентьєва, а і два крайніх, які мають свою історію.
Вірш «Півгодини» – це невеличка танго-оповідка про двох людей, які танцювали танго та мали певні почуття одне до одного.
«Півгодини» (13.11.2024., Київ)
У кав’ярні за філіжанкою кави.
Потім надовго знов розвела,
Бо і він, і вона свої мали справи.
Вони ці тридцять хвилин розмовляли
Про все одразу, але більше про танго.
З теплом у серцях вони пригадали
Кожну спільну мілонгу, і кожну танду.
Але у розмові не пригадали,
Як було поза тандами тепло удвох.
Не змовляючись, вони промовчали.
Це тепер – заборонена тема в обох.
Лише півгодини їм доля дала
Одне одному подивитися в очі.
Півгодини – і доля їх розвела
Стежинками різними посеред ночі.
Вірш «Рано чи пізно» – це невеличка танго-оповідка про двох людей, які танцювали танго та мали певні почуття одне до одного.
«Рано чи пізно» (13.11.2024., Київ)
По собі лише спогади залишивши.
Ти чекатимеш біля вікна,
Двері серця свого для неї відкривши.
Рано чи пізно піде вона,
І на прощання навіть не озирнеться,
Лиш залишивши келих вина,
Який спересердя за мить розіб’ється.
Рано чи пізно піде вона,
Щоб історію цю за двох дописати.
Побудується знову стіна,
Яку складно буде тепер зруйнувати.
Рано чи пізно піде вона,
І готовим до цього потрібно бути.
Рано чи пізно піде вона
Цей момент заздалегідь треба відчути.
Вірш «Останній концерт» присвячений останньому довоєнному сольному концерту гурту «Колір Ночі», а також пам’яті двох представників фан-спільноти «КН-сім’я» – Андрія Бабінського (друга «Бабіни») та Анастасії Мар’янчук (подруги «Трої»). Андрій Бабінський був співорганізатором «Мегамаршу у вишиванках».
«Останній концерт» (18.11.2024.)
Навколо мене були всі свої.
На останньому концерті перед війною,
Малювали, як завжди, кораблі.
На останньому концерті перед війною
Квітень на березень множили знов.
На останньому концерті перед війною,
Знову згадали про п’яну любов.
На останньому концерті перед війною
Ми разом співали нові пісні.
На останньому концерті перед війною
Ми танцювали, немов молоді.
На останньому концерті перед війною
Навколо мене були всі свої.
На останньому концерті перед війною
Навколо мене були всі живі.
І власне відео з цього концерту:
Автор статті: Terentyev.
Написати коментар