Усім привіт! Сьогодні я знову з Вами!

Після освідчення та статті про кіберспорт я трішки Вас покинув, тому що треба було зібратись думками та подумати про усі Ваші поради, критику та подумати про подальше життя!

Сьогодні я хочу Вам розказати ще про одну частинку свого життя, таку як футбол!

Футбол я люблю з дитинства, і ще коли я був малим, не розумів що таке життя, я говорив: що обов’язково буду грати у футбол коли буду ходити! 🙂

Вболіваю по-справжньому лише за Карпати, ну і звичайно за національну збірну! А так є лише симпатії до світових грандів, зокрема до команди Мілан.

І так, як я повернувся до футбольного життя після 10-ти річної перерви: розпочався день у мене рано, в 9-30 прокинувся, взяв гантелі у руки і розпочав робити зарядку. Закінчивши зарядку дзвонить друг і каже, виходь на вулицю я з сином гуляю поки ще не так спекотно, і у ході розмови бачимо що стає достатньо хмарно, ось тут я почав сумніватись що поїду на футбол, дощ почався об 12-00 і якраз в цей момент приїжджає міг друг і запитує мене “ну що Назар, їдем?”

Але, якщо буде погода я кажу добре!  Перекусивши і переодівшись в 14-30 я виїжджаю біля дому дивлюсь машина стоїть, але ще дощик покрапує, в 14-50 виходить і каже поїхали! Ну, ми погрузились в машину та вирушили у дорогу!

Дорога для мене була не з легких, хоча у нього і Toyota Camry, та все ж дорога втомила. Доїжджаєм ми до стадіону, нас зупиняє міліція і запитує – ви куди? На що мій товариш їм відповідає – “хлопці, я з інвалідом”, після чого міліція нас пропускає під самий стадіон, вийшли ми з машини, Славік (товариш) відправився за квитком, ми його чекаємо біля центрального входу.

Поруч проходить О.Голодюк, ми запитуєм міліцію, можна нам проїжджати? вони відповідають  – так, будь-ласка, проїжджаєм далі, охорона стадіону нам каже “СТОП, ви куди?” Ми кажемо що від Олега, він сказав нас пропустити на бігову доріжку, на що отримуємо відповідь – ні, їдьте праворуч, і дивіться за матчем з вершини трибун, ми подякували і вирушили туди, де нам скомандували.

Доїхавши туди, нас пропустили без проблем, без жодного запитання!

Потрапивши на стадіон, ми зайняли місце в 25 секторі. За хв. 15-20 розпочався матч, команди вийшли на поле і я дивлюсь люди з обмеженими можливостями виїжджають через центральний вхід і займають місце праворуч від лавки запасних “Карпат”, але я був вже весь в баталіях, тому про це не було часу думати. 🙂 Закінчився матч, я повернувся додому з купою позитивних емоцій та з зірваним, захрипшим голосом. 🙂 Вийшовши з машини, висловив подяку д.Славіку, за те що він надав мені можливість повернутись до футбольних баталій душею та серцем! Відійшовши від емоцій, до мене прийшла в голову ідея написати листа в прес-центр ФК “Карпати”.

Прийшовши додому в 22-00 я розпочав писати мій лист Карпатам:

Доброго вечора, шановні ФК “Карпати”! Не знаю, чи пам’ятаєте Ви мене, та я декілька місяців тому писав до Вас, про те що я Ваш палкий вболівальник і давно не бував на футболі, що хотів би зустрітись з Карпатами!

Так ось, я сьогодні завітав до Вас першим, хоча сподіваюсь що і Ви до мене завітаєте!

Хочу привітати Вас з завершенням сезону, з чудовою грою та хорошим результатом в цілому! Хочу висловити подяку клубу, що впустив мене на стадіон а також хочу висловити подяку П.Олегу, який допоміг мені у цьому!

Окрема подяка  людині яка не пошкодувала свого часу, знайшла цей час і відвезла мене на стадіон, а також моєму хрещеному батьку!! І ось після 10 річної перерви, під час якої я не був на стадіоні, побувавши на сьогоднішньому матчі проти ФК “Ворскли”, я отримав море задоволення та емоцій!

Хоча були і розчарування, а саме:

Міліція поставилась до нас з порозумінням, після зупинки, почувши у відповідь, що ми з інвалідом, пропустила авто під самий стадіон, хоча також запитували чому у Вас не має пропуску, під’їхав я вже на візочку до центрального входу, повз проходить О. Голодюк (радий був його бачити так близько).

Запитуєм міліції – “можна нам проїхати на стадіон, щоб дивитись за матчем з бігової доріжки?” У відповідь отримуєм – “так, будь-ласка”.

Їдемо далі, охорона стадіону нас зупиняє, та не пропускає на стадіон, тому що я не від реабілітаційного центру “Джерело” сказали що наші місця на верху стадіону, просимо проїхати туди. Я вдячний і за це, безмежно! В цьому є теж свої плюси! Але, скажіть Будь – ласка, я влітку маю їхати в Італію, (Мілан). І ще, перебуваючи тут, в Україні, мої батьки які мешкають там, мають дозвіл, пропуск на руках, де зазначено що я маю право бувати на кожному матчі Мілану, та бувати на стадіоні в любий час! А під час матчу моє місце біля лави запасних!

Так ось, до чого я веду, скажіть будь-ласка, як я можу отримати пропуск, чи якийсь абонемент по якому я б міг по можливості спостерігати за футбольними баталіями не із місць вершини стадіону, де за 90 хв ігри, почуєш купу нецензурщини та стоїш у купі лушпиння з-під соняшникового насіння, а з місць, де можна бути поближче до наших кумирів-футболістів!

Ще раз дякую за чудовий сезон та прекрасну гру! Спасибі за увагу! Чекатиму Відповіді! Назар.

Автор статті: Razan.