Три кити.
Через два дні мені 26 років. Для СМА це вже немало.
Я і подумав, що чому б не зараз? Чому б не на переході від 25 до 26 це зробити і написати пост про трьох китів? Вам вже напевно цікаво, що ж це за кити такі? Продовжуйте читати і все дізнаєтеся.
Читати далі...
Зараз я хочу торкнутися дуже важливої та складної теми. Одразу кажу, я розумію, що думки щодо цього поста будуть різні. Хтось підтримає, а хтось - ні. Це - нормально.
Читати далі...
Давно я нічого не писав, час настав. Razan знову з Вами.
Все почалося років 5 назад, коли зорі прозорі послали в моє життя дві вовчиці. 🙂 Спершу - чорненьку Mariana Romaniak, а згодом і біленьку, її сестричку - Марту Marta Romaniak. Люблю вас.
Та зустріч, як згодом виявилось, була невипадкова.
Читати далі...
Думаю, ще не всі забули нашу зимову історію з Mariana Romaniak та Що не так? де ми розмовляємо про проблеми нашого міста та людей, котрі, на жаль, мають обмежені можливості.
Читати далі...
Думаю, зараз це ще більш актуально ніж тоді, 3 роки тому.
Я не боюся сказати, ніколи.
Читати далі...
Дивіться не на фото, читайте текст. Далі пише і говорить - RAZAN.
Я рідко пишу подібні пости в принципі, а про свою хворобу, про якісь її специфічні моменти тим більше.
Велика частина людей, яка мене бачить вперше або знає недостатньо близько, думає, що те, що я не можу ходити - це найбільша проблема. Напевно на перший погляд це так. Але ні, це не так.
Доброго дня, мене називають – Razan і сьогодні ми поговоримо на таку тему як – гроші.
Гроші в 21 столітті відіграють дуже важливу роль в житті людини. Але чому ж так? Добре, коли гроші потрібні для якоїсь мети, мрії. А що, коли гроші є, рахунки в банку тріскаються від того, що грошей забагато, хтось скаже - "грошей багато не буває" - буває
а мрії, бажання, цілі у людини нема?
Що таке гроші? Начебто така проста річ, і, на перший погляд, є багато інших речей які важливіші цих папірців. Але немає.
Читати далі...
«Як я малим збирався на весні…», «Мені тринадцятий минало…», Детство, детство…» – саме такі вірші чи пісні згадуєш, коли вже стаєш дорослим. Коли ми були малими, то хотіли стати дорослими, перед нами би відкривалися всі можливості, ніхто нічого би нам би не забороняв.
Стали ми дорослими, пішли клопоти, сім’я, діти, обов’язки і так далі. Хочеться знову поринути у дитинство і щоб нічого нас не хвилювало.
Сьогодні знову слово матиме наш активний дописувач пан Razan який зараз перебуває за межами Батьківщини, якщо бути точнішим в Італії. Щось йому видно стало сумно, що дитячі роки минають і він вирішив подискутувати на тему: «Коли я був маленький».
Читати далі...
Наша нещодавно відкрита рубрика «Українці за кордоном» продовжується. Але, сьогодні не буде традиційних питань і відповідей від людини, яка живе за межами України, а трохи інше.
Хто уважно слідкує за новинами блогу, той знає, що наш активний дописувач і просто герой – Razan залишив терени України та поїхав в Італію.
Вже більше як тиждень він там перебуває. Як він там, чи подобається йому Італія та багато іншого читайте від нього самого далі.
Читати далі...
5.04.2020 р. 
