Все йде до того, що незабаром «сухий» рекорд Ігоря Воробуса впаде і його встановить нова людина.

Після того, як лише 11 хвилин забракло воротарю команди «МС Імперіал» Ігорю Стасюку щоб побити мій, з’явився новий кіпер, який всерйоз замахнувся на встановлення нового рекорду.

Хто посягнув на серію Ігоря Воробуса, чи вдасться йому це зробити та багато іншого читайте далі.

Отже, минулих вихідних ваш автор, як завжди, приймав участь у змаганнях першої ліги футзалу Львова. Опісля нашої гри вже з колегами спостерігали за грою команди «Максимус», яка зустрічалася із «Львівськими Резервами».

По грі «Максимус» виглядав краще й логічно, що ця команда у підсумку перемогла. Проте, була й інша сторона медалі в цій грі.

Воротар команди-переможниці Дмитро Караван зберіг нерозпечатаними свої ворота, плюс до цього пригадав що минулої гри він також відстояв на нуль коли «Максимус» розгромили якраз нашу команду із рахунком – 7:0.

Зацікавився, переглянув результати попередніх матчів й зрозумів, що саме Дмитро всерйоз замахнувся на рекорд.

Почав рахувати й ось що вдалося вирахувати.

Востаннє Караван пропускав за свою команду у матчі другого туру, коли його «Максимус» переміг «Ен Джі Метал» із рахунком – 5:2.

На 24-й хвилині гравець команди-суперника Василь Денис забив за свою команду гол і саме від цього часу триває «суха» серія Дмитра Каравана.

Після цього у цього хлопчини були матчі з «GTL», «Новими іменами» та вже згадувана гра проти «Львівських Резервів».

На даний момент серія воротаря «Максимусу» складає 40+40+40+16 хвилин = 136 хвилин без пропущеного голу.

Нагадаю, хто не знає Ігор Воробус зумів відстояти взимку 2015 року у другій лізі 160-ть хвилин, протримавши ворота на замку.

Що це означає? Те, що Дмитру Каравану треба протриматися у наступному матчі, який його команда зіграє проти «Фенікс-Стефано» ще 24 хвилини щоб повторити мій рекорд і 25-ть хвилин щоб встановити новий.

Зараз у чемпіонаті наступила пауза й змагання першої ліги відновляться 23 грудня. Саме тоді й буду спостерігати за грою «Максимусу» проти Ростислава Михальчука й компанії.

Автор статті: Vorobus.