Сьгодні 19 лютого, а 1954 року в цей день територія України збільшилася аж на 26 861 км². Йдеться про Кримський півострів, який став складовою частиною тодішньої Української Радянської Соціалістичної Республіки. До наших днів ці землі належать незалежній Україні.

Історія освоєння цих земель не пов’язана із якимось єдиним етносом. Кримські землі завжди були у центрі уваги багатьох народів і держав. До народження Христа там проживали кімерійці, потім скіфи. Ці народи Були іраномовними і прийшли у Крим з Північного Причорномор’я. Паралельно з цими войовничими кочівниками узбережжя півострова активно освоювали представники грецької і римської цивілізацій, створюючи там міста-колонії (поліси).

У ІІІ-ІV століттях нашої ери у Криму домінували спочатку європейські готи (не плутати із сучасною субкультурою!), а потім – азійські гуни. У кінці ІV століття більшість півострова контролює Римська імперія, пізніше її величезний відлам – Візантійська імперія (з кінця VII століття). Із послабленням останньої на початок ХІІІ століття більшість території контролює навіть європейська Генуя – місто-держава, що була тоді солідним торговим центром.

У 30-х роках ХІІІ століття у Європу приходять монголо-татари на чолі із ханом Батиєм. У 1239 році Батий забирає Кримський півострів під володіння своєї Золотої Орди. Саме тоді татарський етнос почав активне освоєння цих територій та встановлювати своє політичне і культурне домінування.

У кінці ХІV століття українсько-литовська феодальна еліта остаточно звільнила слов’янські землі від влади Орди. Батиєві нащадки пішли на південь сучасної України. У 1449 році представник татарської феодальної знаті Хаджі Гірей оголосив створення Кримського ханства. Ця держава своїми кордонами охоплювала не тільки Кримський півострів, але й Північне Причорномор’я та землі сучасної Кубані.

Саме тоді український народ стикнувся із татарською цивілізацією. Татари постійно нападали на південні українські землі, грабували населення, забирали людей у рабство для продажу на невільничних ринках.

Із виникненням козацтва, українські гетьмани робили спроби використовувати династію Гіреїв у боротьбі із владою Речі Посполитої. Яскравим прикладом політичної співпраці рівних союзників була угода 1648 року між Богданом Хмельницьким та Ісламом Гіреєм проти польської корони. На першому етапі війни від татар була користь, а пізніше вони зрадили українського союзника і перейшли на бік Польщі.

Ще з 1475 року Кримське ханство програло війну Османській імперії і було змушене прийняти протекторат Мухамеда ІІ Османа. З цього періоду татари активно інтегровуються у мусульманство і знаходяться у руслі політики Османської імперії – сеньйора Кримського ханства.