У зв’язку із відсутністю вільного часу Воробус все ніяк не міг дописати один пост про Трускавець, а саме про те, як я пив воду Нафтусю.

Нарешті час таки знайшов, тому, як то кажуть, поїхали…

Існує така фраза, що хто був у Трускавці і не пив Нафтусі, той не був у Трускавці. Чому?

Відповідаю, бо саме ця лікувальна вода є візитною карткою міста в Львівській області.

Коли автор блогу гуляв Трускавцем, то кожних п’ять хвилин питав свого колегу, а де ж та Нафтуся, коли її вже питиму?

Колега мене ледве заспокоював, відповідаючи, що на все свій час.

Час таки прийшов, але багато речей про цілющу воду я не знав, тому коли наступного разу поїду в Трускавець, то обов’язково куплю, перш за все, піалу.

Знаю, зараз мене багато хто спитає, а що чи хто такий коала. Так от, не коала – тваринка, а піала – це такий глечик з якого люди п’ють Нафтусю.

В інтернеті можна знайти дуже багато історичних даних про її походження. Я ж, на хлопський розум, скажу так про неї: лікувальна, має специфічний смак, джерела ніколи не завершаться поки буде в Україні падати сніг та дощ.

Саме ці атмосферні опади дозволяють наповнювати її запаси.

Саме джерело знаходиться неподалік від першого бювету, а це майже центр міста. Там ще різного роду лимарями, попрошайки і люди з птахами полюбляють збиратися.

А це і не дивно, туристів до бювету ходить то кожного дня ой як багато.

Бювет – це приміщення, де кожен охочий може прийти, натиснути кнопку і з крана що поруч потече вона – Нафтуся.

До речі, вдумайтеся у назву – нафтова вода. Саме так її колись називали.

Що ж, Воробус зайшов у бювет, хотів вже попити лікувальної води, а тару то забув. Прийшлося бігти у найближчий магазин за стаканчиками.

Звісно, продавець подумала що я вже бува хочу випити по 100 грам з приятелями. А для чого ж мені стаканчики одноразові?

На що автор блогу люб’язно відповів – це для Нафтусі.

Ось так от, бій алкоголікам!!!

Саме приміщення (бювет) нагадує часи совка. Все-таки, здалося його би хоч трохи модернізувати. Але, то таке…

Яку воду пити? Теплу (крани з одного боку) чи холодну (крани з іншого боку). Колега пояснив, що тепла Нафтуся – це для людей що мають проблеми з печінкою, а холодна – з нирками.

Воробус ніби здоровий, але вирішив попити таки холодної. На смак вона така якби щойно з’їв тухні яйця, які носив вже місяць на роботу. Спершу думав стане зле, але потім звик.

Автор блогу так захопився питтям мінеральної води, що не побачив як її у стакані не стало. Колега Воробуса взявся за голову і попередив що так робити не можна, бо згодом можна мати проблеми з шлунком, пронос і так далі.

О_о…

Кількість та час пиття лікувальної води має приписати лікар. Ось так от. До речі, додому води не взяв, бо вона має дуже малий термін зберігання.

На верху парку є ще один бювет. Не знаю чим вони відрізняються, можливо датою побудови.

Ось так от Воробусяка лікувався за допомогою Нафтусі в Трускавці. До речі, ввечері живіт таки болів.

Автор статті: Vorobus.