Черговий день триває й на далі знову буде говорити про озера Свидовця. На черзі третя частина розповіді як ваш і компанія блукали у районі популярного курорту Драгобрат.

Другий день завершився тим, що ми після найважчого походного дня заночували неподалік озера Апшинець. Одяг та взуття після дощу були настільки мокрими, що прийшлося дати паузу наступного дня щоб хоч трохи все підсушити. Добре погода цьому сприяла. Сонце «смажило» так, що можна було й позасмагати.

Близько 12 години дня ми вийшли на маршрут щоб добратися до наступного пункту призначення – перевалу Околе. Саме там мав бути будиночок, а біля нього джерело щоб спокійно переночувати.

Все це добре, але треба було ще до цього перевалу знайти дорогу. Благо був провідник Володимир, який не лише нас підганяв, а й допомагав зорієнтуватися у місцевості.

Йти було набагато легше чим минулого дня, а все через ліс. У ньому не було сонця й спека не заважала походу. Гору Татарука ми траверснули й згодом вийшли на чудову галявину, де натрапили на гриби.

Можливо біляки та лисички наша група би не знайшла якби не п. Юрій. Він побачив одного гриба, зупинився, згодом знайшов гриб ваш автор і пішло, поїхало. Аж настрій піднявся коли зрізав лісові дарунки. Проте, це був лише початок.

Далі ми зайшли в гості до місцевих чабанів. Якщо чесно подібних посиденьок ще ніколи не говорив. Окрім того що вдалося у них перебути грозу, то ще й скуштували бринзу, сало й гарно поспілкувалися.

Звісно, час невблаганно спливав й треба було йти далі. На групу Воробуса очікував перевал Околе, куди йти було дуже важко. Дорогу серйозно розмило й на деяких ділянках дороги ми просто падали. На самому ж перевалі Воробус і компанія побачили габаритну важку техніку.

Виявляється наступного дня тут мали святкувати день Чорної Тиси й навіть мав приїхати на свято губернатор Закарпатської області.
Отакої…

Будете сміятися, але стільки болота на дорозі я ще в житті не бачив. Ще сміялися що сюди б запустити дівчат на каблуках. Весело би було.

Ночувати ж вирішили на галявині, де наступного дня й мав відбуватися концерт. Це фактично під горою Братківська.

Втоми як у попередні дні не було, тому наша група вже як слід відпочила, покушутувала приготовлені п. Юрієм білі гриби й лягла спати.

Попереду був останній день походу. У планах було підняття на гору Братківська та переїзд додому.

Далі буде…

Автор статті: Vorobus.