7 березня 2020. Львів. Черговий день карантину.

На вулиці людей суттєво поменшало. Відсоток вбраних у маски збільшився. Аптека DS – велика черга на вулиці. Невже завезли маски по 2 грн.? Ні, це люди дотримуються метрової дистанції та правила перебування всередині приміщення не більше 2 осіб. Йдемо далі. Магазин мережі “Твій сир”. Така ж картина – люди чемно стоять на вулиці на відстані один від одного. Поруч пройшли хлопець з дівчиною в масках. Нарешті хоч не ми одні.

Ми в пошуках марлевого відрізу. 10 метрів коштують 76 грн. Недорого відносно одноразової маски за 20 грн. Наступна аптека порожня, відвідувачів нема. Зате відріз є. Купили, несемо здобич додому. Задоволені, наче щойно придбали на аукціоні щось дуже цінне і рідкісне. Точніше, я задоволена. Бо це мені сьогодні доведеться згадувати ранню юність та виготовляти захисну маску чоловікові і собі.

Повертаємось через першу аптеку. Черга вже розсмокталась. Фармацевт, користуючись вільною хвилиною, швиденько дезінфікує поверхні та двері.

Заходимо в міні-маркет за водою. Касирка, яка ще вчора казала, що вона не хвора на голову, щоб вдягати маску, тепер завзято сперечається з колегою стосовно часу заміни маски. Каже, що через кожні 3 години треба вдягати нову. Усі в масках і поліетиленових рукавичках. Отакої 🙂

Шию маску. З марлі і вати. І гумки для трусів. Привіт, 21 століття квантових технологій та редагування генів! Вперед у минуле.

Далі буде…

Автор статті: Arwenita.