26.06.2015 р. 
Продовжуємо… Знаєте як буває між собою спілкуються хлопці: «Ух, і дівчина пішла, на таких каблуках, що аж слина потекла з рота». :D
Що лише не придумують у світі для того, щоб залучити велику кількість людей на різного роду заходи.
То люди не голилися місяцями, то обливалися водою, тепер же забава буде ще крутішою.
Читати далі...
4 липня – “Забіг на підборах” у Львові
Продовжуємо… Знаєте як буває між собою спілкуються хлопці: «Ух, і дівчина пішла, на таких каблуках, що аж слина потекла з рота». :D
Що лише не придумують у світі для того, щоб залучити велику кількість людей на різного роду заходи.
То люди не голилися місяцями, то обливалися водою, тепер же забава буде ще крутішою.
Читати далі...
Незважаючи на те, що зараз надворі не так тепло якби цього хотілося, літо ще попереду.
Принаймні синоптики вже з початку липня прогнозують знову тепло і вже зможемо як слід піти по засмагати на галявини або ж поїхати на озера.
Не секрет, що після того як у країні розпочалася війна, люди збідніли. Із таким курсом долара чи того ж таки євро українці не можуть не те що поїхати закордон, а й десь на відпочинок в Україні.
Тому, приходиться задовольнятися відпочинком на міських та приміських озерах.
У черговій публікації на блозі ми поговоримо якраз про ці озера, а саме розглянемо такі питання як: доїзд, вхід на озеро, комфорт тощо.
Незважаючи на те, що в Західному регіоні розпочався сезон дощів, пора гірських походів триває. Так, краще йти в гори коли дощу нема, але що вже поробиш як він вас застане.
Як ви зрозуміли, настала черга чергової публікації про гори, а в останні дні ми говоримо багато про Свидівецький хребет.
Цікавий він ще тим, що на ньому розташовані озера льодовикового походження: Апшинець (глибина — понад 3 м), Ворожеське (завглибшки 4,5 м), Герашаська.
Вчора вашому автору довелося побувати в Брюховичах. Хто не знає що це таке скажу, що це селище міського типу розташоване у кілометрах 10-ти від міста Львова.
Підпорядковується Шевченківському району міста Львова, але тим не менше має свій бюджет, а також орган самоврядування.
Загальна площа близько 11 кілометрів квадратних, а населення складає близько 6-ти тисяч осіб.
Брюховичі відомі своїми санаторіями, озерами, чебуречною, а також великою кількістю крутих особняків.
Пора походів триває і саме сьогодні вкотре будемо розглядати гірські масиви, які є в наших Українських Карпатах.
На даний момент свою увагу зосередимо на масиві під назвою – Свидівець, який ми почали розглядати ще вчора.
Признавайтеся чесно, читачі блогу, хто з вас любить їсти таку страву як чебуреки? Думаю таких людей є багато.
Їх можна купити як в генделиках, так і зробити вдома. «Живий» приклад – нещодавня праця на кухні Ігоря Воробуса.
Але, як каже наш відомий тренер, цитую: «та то таке».
Вдома їсти – це одне, а от десь у цікавому місці – це інше.
Як і обіцяв Воробус, продовжуємо милуватися чудовими краєвидами Карпат. Як же нам пощастило, що ми живемо так близько до них.
Карпати – це і вершини, гірські хребти, річки, прісні озера, свіже повітря і просто можливість відпочити від буденного життя.
Літо – це саме та пора, коли можна дійсно поїхати в гори.
Саме від сьогодні розпочинаємо цикл публікацій про цікаві місяця Карпат. Одним із таких є Свидівецький хребет, що знаходиться в районі популярного лижного курорту – Драгобрат.
Вічно Ігор Воробус коли не йде гуляти, то завжди натрапляє на якихось чудіків. І от сьогодні повертався додому з тренування і знову ж таки зі мною відбувся казус.
Автор блогу після перемоги був у хорошому настрої і вирішив сісти собі попити соку в одному із генделиків на площі Галицькій.
Робочий тиждень триває і варто сказати, що сьогодні ваш автор так захопився роботою, що і за блог забув. Але, є ще вечірній час, тому спробую цю прогалину зараз закрити.
Отже, саме у день вівторка в обідній час ваш автор з колегою вирішив пройтися містом. Говорили ми на багато тем і однією з них була тема туризму у місті Лева.
І справді, хто уважно слідкує за життям та розвитком міста, той бачить, що туризм у нас в останні роки почав розвиватися дуже і дуже великими темпами.
Продовжуємо…
Думаю не треба зайвий раз говорити про те, що із приходом літа збільшилася кількість вилазок людей на природу. А чого б і ні?
Все-таки, люд встиг заскучати за теплом, посиденьками у хорошій компанії на відкритому повітрі тощо. Проте, досить часто вилазки на природу завершуються небажаними наслідками.
Чим може зашкодити нам природа? А відповідь на це запитання проста – своїми шкідниками.