19.03.2019 р. 
Продовжую розповідати про нашу поїздку у Вроцлав. Минулу розповідь я завершив на тому, що після не тривалого перельоту й пригод вже у Польщі, ми таки поселилися в хостел, повечеряли й лягли спати. Попереду на нас очікував дуже веселий день.
Прокинулися ми дуже рано. Треба було думати як поснідати. Зрештою, тягнути бика за рога ми не стали й пішли гуляти містом. Бути за кордоном і не зайти у фастфуди, то не бути за кордоном.
Читати далі...
Пригоди Воробуса й компанії у Вроцлаві. День другий
Продовжую розповідати про нашу поїздку у Вроцлав. Минулу розповідь я завершив на тому, що після не тривалого перельоту й пригод вже у Польщі, ми таки поселилися в хостел, повечеряли й лягли спати. Попереду на нас очікував дуже веселий день.
Прокинулися ми дуже рано. Треба було думати як поснідати. Зрештою, тягнути бика за рога ми не стали й пішли гуляти містом. Бути за кордоном і не зайти у фастфуди, то не бути за кордоном.
Читати далі...
Вроцлав – одне з найбільших міст Польщі, яке було засновано ще у 10 столітті нашої ери.
Місто гномів, університетів, річки в центрі міста, пирогів, пива й не лише. Недаремно кажуть, що після відвідин Кракова, Варшави чи Закопане тут вартує побувати.
Вихідні тривають й настав час порадувати наших читачів новими публікаціями, а сьогодні, до слова, вони будуть про туризм.
Як відомо, буквально нещодавно ваш автор з друзями знову подорожував Європою. У польське місто Вроцлав ми планували поїхати давно. Ще у 2018 була по кроках розписана ця поїздка. Єдине що залишалося, так це узгодити всі фінансові питання.
Київ – столиця нашої держави. Місто, в якому ваш автор та й більшість читачів нашого блогу бувала неодноразово, але щоразу сюди повертатися цікаво.
Особисто я завжди знаходжу для себе щось нове. Як не Дніпро, то Золоті Ворота, як не Майдан Незалежності, то Маріїнський парк і так далі.
11 березня 2019 року, а це означає, що настав час оновити ресурс, який зараз читаєте. Знову ваш автор десь пропадає, але це не означає, що забуваю за блог.
Не є секретом, що нещодавно автор блогу побував у дуже цікавому місті сусідньої Польщі. Його назва – Вроцлав.
Як багато хто ще каже, що це «німецьке» місто, адже знаходиться близько до кордону з Німеччиною. Окрім пирогів, пива, зоопарку та безлічі красивих будинків Вроцлав відомий також своїми гномами. У Польщі їх прийнято називати «краснолюдками».
Далі ж обіцяна публікація про місто Дунаївці, в якому нещодавно вдалося побувати вашому автореві. Признаюся чесно, мав не так багато часу щоб прогулятися містом, бо поспішав на футбол, але все ж близько години часу приділив місту на Хмельниччині.
Минув черговий робочий тиждень, настали вихідні й можна як слід відпочивати. Поки читачі блогу ще сплять, Ігор Воробус спробує порадувати наших читачів новими публікаціями.
Подивишся за вікно й можна подумати, що надворі не лютий місяць, а вже весна, травень. А весна – це що? Правильно, пора гірських походів. Люблю це діло.
Черговий день настав і далі обіцяні враження від походу в кіно. Давно я не ходив у кінотеатри Львова.
Чому так? Напевно через брак вільного часу. Але, я завжди казав, кажу і буду казати, що все колись та й завершується. Нічого не буває вічним. У даному випадку моя пауза з кінотеатром.