12.05.2017 р. 
Третій день нашого походу Мармароським масивом розпочався із того, що ми прокинулися в недобудованому будиночку.
Саме там минула наша ніч. Незважаючи на те, що спати на підлозі було твердо, але принаймні було тепліше чим у наметі. Все-таки, на вулиці не липень місяць.
Читати далі...
Похід Воробуса і компанії на Піп Іван Мармароський. Частина третя
Третій день нашого походу Мармароським масивом розпочався із того, що ми прокинулися в недобудованому будиночку.
Саме там минула наша ніч. Незважаючи на те, що спати на підлозі було твердо, але принаймні було тепліше чим у наметі. Все-таки, на вулиці не липень місяць.
Читати далі...
Другий день походу Мармароським масивом розпочався із того, що я прокинувся з самого ранку й з колегою Орестом попрямували знову до прикордонників з надією отримати бажаний дозвіл на проходження україно-румунським кордоном.
Чекали ми довго, але на цей раз її величність фортуна була привітнішою. На зміні чергувала інша жіночка, вона досить швидко глянула чи наші документи й за мить ми отримали такий бажаний дозвіл.
Це означало, що найближчі два дні ми могли присвятити підняттю на вершину під назвою Піп Іван Мармароський.
Травневі вихідні завершилися й таке враження, що від цієї ліні вже нікуди не втечеш, адже попереду нові вихідні й можна буде знову як слід відпочити.
Це буде потім, а поки що розповім про подорожі в яких за ці дні вдалося побувати. Розпочнемо, звісно, що із Мармаросів.
Подорож на кордон Румунії планував вже давно. В горах, близьких біля Львова бував вже не один раз і хотілося чогось новенького.
Вчора вашому автору вдалося в черговий раз вибратися в гори й відвідати цікаву вершину на якій бував вперше якраз минулого року. Тоді, пригадую, були проблеми з тим як її знайти, але все ж здоровий глузд та мудра голова допомогли її знайти.
Минув рік, наступив 2017 і вже з іншою компанією Ігор Воробус піднявся на вершину, висота якої складає 927 метри над рівнем моря.
Сезон походів для Воробуса не завершується і вчора ми вирішили знову кудись вибратися.
Довго думати не стали й, враховуючи те, що подорож була розрахована на один день, було прийнято рішення поїхати в Сколе щоб вже там відвідати водоспад Кам’янка, а також піднятися на вершину Ключ.
Завершуємо милуватися чудовими краєвидами Мармароського масиву, де головною метою подорожі будь-якого туриста є безперечно вершина під назвою – Піп Іван Мармароський.
Висота її складає – 1936, 2 метри над рівнем моря. Розташована вона на кордоні України та Румунії.
Продовжуємо милуватися чудовими краєвидами Мармароського масиву. Сюди, щоб ви знали, приїздити найкраще на початку літа – у місяці травні, коли починають цвісти такі цікаві квіти як крокуси, що занесені у Червону книгу України або ж влітку.
Колись Воробус їздив в гори лише близькі до Львова. Але, настав такий момент у моєму житті, що приходиться щось змінювати.
Хочеться чогось нового, то ж було вирішено відчути ще більший екстрим та здійснити подорож у гори, в які не кожна людина захоче їхати. Їх назва – Мармароси й знаходяться вони не лише в Україні, а й в сусідній Україні.
Люблю подорожувати, а ще більше бувати там де ще ніколи не ступала моя нога. Саме такими донедавна для мене були гори Мармароського масиву.
Окрім того, що можна залізти на гору Піп Іван Мармароський, так виявляється що там ще є найвищий водоспад Карпат.
Його назва – Ялинський водоспад, а висота складає приблизно 26-ть метрів.
Черговий день розпочався й обіцяє він бути для вашого автора спокійним. Нарешті буду сидіти спокійно й спробую написати кілька цікавих дописів у блог, який ви зараз читаєте.
І перше про що буду розповідати, так це про колиби в Карпатах.
Воробусу вдалося знайти ще дві, тому чому б про них не розповісти.