Ну, і обіцяна завершальна третя частина розповіді про похід Воробуса і компанії на гору Парашка.
Минулу розповідь я завершив на тому, що ми вийшли з лісу, потрапили у туман й не знали як йти далі. Вершини то ж не було помітно.
І тут в нагоді нам пригодився навігатор, який Орест дістав з кишені. Звісно, можна було би вершину гори Парашка знайти і без нього, адже приблизно знали де вона знаходиться, але якщо вже був в наявності навігатор, то чого б і ним не скористатися.
Істотно похолодало…
Читати далі...
17.03.2017 р. 
Продовжуємо розповідати про цікаві туристичні місця України й сьогодні відправляємося на масив Свидовець. Хто не знає де це, скажу що це район гірськолижного курорту Драгобрат, куди кожного їздить велика кількість туристів.
Саме там розташована популярна серед туристів вершина – Близниця. Якщо точніше, то їх є дві: висота першої складає – 1883 метри, другої – 1872 метри над рівнем моря.
Читати далі...
Продовжую розповідати про колиби в Карпатах. Дехто мені дорікає, що цього робити не треба адже з часом люд почне туди ходити й все зламає.
На що відповім, що сподіваюся до таких крайнощів не дійде. Колиби для того й будуються аби туристи сюди приходили, ховалися від дощу чи просто могли переночувати.
Не сказав би що хатинка під горою Парашка аж така прекрасна, як, скажімо, на полонині Плісце. Тим не менше, вона має право на життя.
12 березня Ігор Воробус та два його приятелі: Орест та Геник здійснили зимовий похід на гору Парашка, яка знаходиться неподалік міста Сколе.
Висота цієї вершини -1268 метри на рівнем моря. Йти сюди можна з таких населених пунктів як: Корчин, Сколе та Коростів. Головне мати бажання й не боятися екстриму.
А він, до слова, в день нашої подорожі був. Екстрим ми відчули приблизно на половині дороги, коли почав падати рясний сніг й замітав стежки.
Продовжую розповідь про похід нашої компанії на гору Парашка, яка знаходиться неподалік такого населеного пункту як Сколе.
Отже, з горем по полам ми перейшли річку, яка, до слова, була досить таки глибокою і пішли далі. Снігу значно побільшало та й падати він почав рясніший.
Як і раніше, жодних ознак того, що тут ходили люди не було.
Перший робочий день тижня завершився. Видався він для вашого автора важким, тому лише зараз спробую оновити улюблений вами ресурс.
І нижче ми будемо говорити про чергову подорож вашого автора та компанії.
Так, так, вибралися ми в гори знову. На цей раз вирішили сходити на гору Ключ.
Лише нещодавно ваш автор повернувся з гір, де з друзями робили чергове зимове сходження.
І хоч надворі вже березень місяць, але в Коростеві звідки ми й йшли на гору Парашку добряче сніжило. А безпосередньо на вершині (висота – 1268 метри) нас зустріла справжня зима.
Нарешті п’ятниця, останній робочий день тижня, а це означає, що вже від завтра можна буде відпочивати.
А поки що працюємо й само собою оновлюємо блог, який ви зараз читаєте.
І перше про що будемо говорити, так це про черговий шедевр від вашого автора на футзальному майданчику.
5 березня 2017 року Воробус і компанія здійснили зимовий похід на гору – Пікуй. Хто не знає, це найвища вершина Львівського області.
Її висота складає – 1405 метрів над рівнем моря.
За час походу вдалося відчути на собі різну погоду. Була рання весна, літо, пізня осінь, ну, і звісно, що зима. Повернулася вона в лісі й особливо на вершині де сніг ще лежатиме місяць як мінімум.
Довгоочікуване продовження…
Кілька хвилин відпочинку, стежку знайдено й підйом на гору для вашого автора продовжився.
З кожним кроком втома все більше почала даватися взнаки.