28.06.2017 р. 
Будь-який піший похід в гори – це не тільки неймовірна краса природи, але і певне випробування для організму. Особливо, якщо на Вашого шляху будуть різкі зміни кліматичних зон – від тропіків до льодовиків, так як це трапляється під час трекінгу в Непалі. І щоб все це нормально подолати, потрібно бути максимально підготовленим. Це стосується зокрема одягу зі спорядженням. Здається, що при для такого походу потрібно брати із собою все. Але це зовсім не так. Вам цілком вистачить 50-літрового рюкзака.
Читати далі...
Одяг та спорядження для трекінгу в Непалі
Будь-який піший похід в гори – це не тільки неймовірна краса природи, але і певне випробування для організму. Особливо, якщо на Вашого шляху будуть різкі зміни кліматичних зон – від тропіків до льодовиків, так як це трапляється під час трекінгу в Непалі. І щоб все це нормально подолати, потрібно бути максимально підготовленим. Це стосується зокрема одягу зі спорядженням. Здається, що при для такого походу потрібно брати із собою все. Але це зовсім не так. Вам цілком вистачить 50-літрового рюкзака.
Читати далі...
В найближчі дні ми будемо багато писати на тему фільмів.
Чому так? Розпочався фестиваль європейського кіно, плюс автор має на меті глянути ще кілька фільмів вдома.
Тому, якби не було, а фільмів на блозі має бути багато.
Хто з вас, читачі блогу, любить дивитися фільми? Думаю таких є багато. Та й Воробус не буде лукавити коли скаже, що також інколи щось передивляється.
Як ви, мабуть, здогадалися, сьогодні мова піде про рубрику «Фільми та телепередачі». А все тому, що від завтрашнього дня в Україні стартує фестиваль європейського кіно.
Літо – пора відпусток, відпочинку та й зрештою цікавих гірських походів. Не буду лукавити, коли скажу, що вже незабаром ваш покірний вирушить у чергові походи.
Має бути дуже цікаво, а поки що розповім про одне із цікавих місць куди дійсно вартує завітати.
Давненько ваш покірний не переглядав нових фільмів. То часу не вистачає, то нічого що вартує моєї уваги не було у прокаті.
Та, як завжди кажу свою улюблену фразу: «Так завжди не буде…».
Настав час і Воробусу сходити в кіно.
Його назва – «Пірати Карибського моря. Мерці казок не розповідають».
Дощ припинився і ми пішли далі.
Дійшли до роздоріжжя й побачили, що у порівнянні з минулим роком на початку маршруту на гору Ключ встановили табличку, яка сповіщає про те куди йти.
Нарешті наступили вихідні, а це означає, що можна як слід відпочити від трудових буднів. Все лише розпочинається. Мова іде про літо.
Дивився на прогноз погоди, так от він на суботу та неділю досить таки сприятливий. Тому, не те що можна, а треба кудись їхати. Як варіант, похід в гори.
І знову про справи гірські. Як наші читачі вже зауважили, що останнім часом автор багато пише саме про екстремальний вид відпочинку. А ним, беззаперечно є похід в гори.
Інколи виходить там спати у наметах, а коли щастить, то можна потрапити й у колибу. Щоправда, ще треба знати де вони знаходяться.
Так от, саме блог Воробуса і готовий вам у цьому допомогти в продовженні рубрики «колиби в Карптах».
Третій день нашого походу Мармароським масивом розпочався із того, що ми прокинулися в недобудованому будиночку.
Саме там минула наша ніч. Незважаючи на те, що спати на підлозі було твердо, але принаймні було тепліше чим у наметі. Все-таки, на вулиці не липень місяць.
Другий день походу Мармароським масивом розпочався із того, що я прокинувся з самого ранку й з колегою Орестом попрямували знову до прикордонників з надією отримати бажаний дозвіл на проходження україно-румунським кордоном.
Чекали ми довго, але на цей раз її величність фортуна була привітнішою. На зміні чергувала інша жіночка, вона досить швидко глянула чи наші документи й за мить ми отримали такий бажаний дозвіл.
Це означало, що найближчі два дні ми могли присвятити підняттю на вершину під назвою Піп Іван Мармароський.