16.03.2017 р. 
Продовжую розповідати про колиби в Карпатах. Дехто мені дорікає, що цього робити не треба адже з часом люд почне туди ходити й все зламає.
На що відповім, що сподіваюся до таких крайнощів не дійде. Колиби для того й будуються аби туристи сюди приходили, ховалися від дощу чи просто могли переночувати.
Не сказав би що хатинка під горою Парашка аж така прекрасна, як, скажімо, на полонині Плісце. Тим не менше, вона має право на життя.
Читати далі...
Колиби в Карпатах. Хатинка під горою Парашка (відео)
Продовжую розповідати про колиби в Карпатах. Дехто мені дорікає, що цього робити не треба адже з часом люд почне туди ходити й все зламає.
На що відповім, що сподіваюся до таких крайнощів не дійде. Колиби для того й будуються аби туристи сюди приходили, ховалися від дощу чи просто могли переночувати.
Не сказав би що хатинка під горою Парашка аж така прекрасна, як, скажімо, на полонині Плісце. Тим не менше, вона має право на життя.
Читати далі...
12 березня Ігор Воробус та два його приятелі: Орест та Геник здійснили зимовий похід на гору Парашка, яка знаходиться неподалік міста Сколе.
Висота цієї вершини -1268 метри на рівнем моря. Йти сюди можна з таких населених пунктів як: Корчин, Сколе та Коростів. Головне мати бажання й не боятися екстриму.
А він, до слова, в день нашої подорожі був. Екстрим ми відчули приблизно на половині дороги, коли почав падати рясний сніг й замітав стежки.
Продовжую розповідь про похід нашої компанії на гору Парашка, яка знаходиться неподалік такого населеного пункту як Сколе.
Отже, з горем по полам ми перейшли річку, яка, до слова, була досить таки глибокою і пішли далі. Снігу значно побільшало та й падати він почав рясніший.
Як і раніше, жодних ознак того, що тут ходили люди не було.
Перший робочий день тижня завершився. Видався він для вашого автора важким, тому лише зараз спробую оновити улюблений вами ресурс.
І нижче ми будемо говорити про чергову подорож вашого автора та компанії.
Так, так, вибралися ми в гори знову. На цей раз вирішили сходити на гору Ключ.
Лише нещодавно ваш автор повернувся з гір, де з друзями робили чергове зимове сходження.
І хоч надворі вже березень місяць, але в Коростеві звідки ми й йшли на гору Парашку добряче сніжило. А безпосередньо на вершині (висота – 1268 метри) нас зустріла справжня зима.
Нарешті п’ятниця, останній робочий день тижня, а це означає, що вже від завтра можна буде відпочивати.
А поки що працюємо й само собою оновлюємо блог, який ви зараз читаєте.
І перше про що будемо говорити, так це про черговий шедевр від вашого автора на футзальному майданчику.
5 березня 2017 року Воробус і компанія здійснили зимовий похід на гору – Пікуй. Хто не знає, це найвища вершина Львівського області.
Її висота складає – 1405 метрів над рівнем моря.
За час походу вдалося відчути на собі різну погоду. Була рання весна, літо, пізня осінь, ну, і звісно, що зима. Повернулася вона в лісі й особливо на вершині де сніг ще лежатиме місяць як мінімум.
Довгоочікуване продовження…
Кілька хвилин відпочинку, стежку знайдено й підйом на гору для вашого автора продовжився.
З кожним кроком втома все більше почала даватися взнаки.
Наступна публікація буде незвичайною, адже, як завжди, не буде великої кількості набридливого тексту, а буде таке собі – «Воробус-ТВ».
Наші читачі давно вимагають, щоб я більше знімав відео, скидав його на ютуб чи на які-небудь інші сервіси.
Спеціально для них, прохання виконую.
Наступив понеділок, перший робочий день тижня, а це означає, що потрохи пора забувати за вихідні, релакс і поступово братися до роботи.
Звісно, що так і роблю, а поки є вільна хвилинка, то пробую оновити блог який зараз читаєте.
А говорити будемо в першу чергу про подорож, яку спонтанно вдалося зробити вашому автору.
Куди на цей раз їздив Воробус, які враження залишилися від цієї поїздки та багато іншого читайте далі.