20.02.2019 р. 
Черговий день триває й далі я знову буду займатися філософією. Щось мене затягнуло ще більше.
Колись, ще навчаючись в університеті, ніколи б не міг собі подумати, що зацікавлюся цією наукою. Поступово почали з’являтися й теми роздумів. Ще більшого масла у вогонь мені підлила знайома, яка сказала, що читала мій пост про «ніколи не кажи ніколи» й цілком погодилася зі мною.
Читати далі...
Все у цьому житті не просто так
Черговий день триває й далі я знову буду займатися філософією. Щось мене затягнуло ще більше.
Колись, ще навчаючись в університеті, ніколи б не міг собі подумати, що зацікавлюся цією наукою. Поступово почали з’являтися й теми роздумів. Ще більшого масла у вогонь мені підлила знайома, яка сказала, що читала мій пост про «ніколи не кажи ніколи» й цілком погодилася зі мною.
Читати далі...
Сьогодні, 20 лютого, вся Україна відзначає 5-ту річницю подій Революції Гідності. Так, тих страшних подій, які відбувалися у столиці нашої країни і забрали життя не одного Героя.
Вчора, 18 лютого, у спортивному залі ветеринарного університету завершилися змагання під назвою «Ліга Друзів».
Брав участь у цьому турнірі й Воробус, якого заявили на друге коло за команду «Розворяни».
Поєдинок за третє місце проти збірної Росії очікувався з нетерпінням, надією та тривогою. Чому з тривогою? Перед цим матчем автору цих строк довелось почути таку думку, що росіянки все-таки переважають українську збірну в командному русі. Але було бажання побачити, що на практиці все виглядає з точністю до навпаки.
Після програного півфіналу жіночій збірній України нічого не залишається, окрім як спробувати поборотися за бронзові медалі першого чемпіонату Європи.
Подивишся за вікно й можна подумати, що надворі не лютий місяць, а вже весна, травень. А весна – це що? Правильно, пора гірських походів. Люблю це діло.
Неділя, вихідний день. Признаюся чесно, ваш автор цього вікенду відпочиває від різного роду робіт й у цей вільний час спробую порадувати наших читачів новими публікаціями.
Перше про що ми будемо говорити, так це про рагулів. Знаю, їх обговорювати не вартує, але все ж зроблю виняток із правил.
Українські любителі футзалу з нетерпінням чекали на другий півфінал Євро, в якому жіноча збірна України грала з господарями «Фіналу чотирьох» – збірною Португалії.
Звичайно, всі наші сподівання були на те, що підопічним Олега Шайтанова все-таки вдасться здивувати піренейську команду. До того ж, хотілося б, щоб наша збірна не повторила долю росіянок, які були буквально розтрощені іспанками.
Черговий день настав, а це означає, що Воробус має вихідний і має можливість порадувати наших читачів новими публікаціями.
Само собою, що перше що я зроблю, так це поділюся своїми враженнями від проведених днів.
Цей футзаліст розпочинав кар’єру гравця у великому футболі, потім зацікавився футзалом, потрапив до складу «Галицької здоби», на деякий час залишив «пекарів», але повернувся щоб вибороти місце в основному складі нашої команди.
Знайомтеся, Олег Панчак – воротар «Галицької здоби».