12.04.2017 р. 
Зимовий футзальний сезон завершено, переможці та призери отримали свої нагороди, але це не означає, що більше не буде змагань.
Якраз навпаки, вже на початку травня у місті Львові стартує черговий сезон у грі «5 на 5» і команда за яку виступає Ігор Воробус – «Нові імена» буде також приймати участь в цих змаганнях.
Ігри відбуватимуться на відкритих майданчиках СК «Електрон» і це вже для вашого автора ж великою проблемою.
Читати далі...
Про перехід із залу на штучні покриття
Зимовий футзальний сезон завершено, переможці та призери отримали свої нагороди, але це не означає, що більше не буде змагань.
Якраз навпаки, вже на початку травня у місті Львові стартує черговий сезон у грі «5 на 5» і команда за яку виступає Ігор Воробус – «Нові імена» буде також приймати участь в цих змаганнях.
Ігри відбуватимуться на відкритих майданчиках СК «Електрон» і це вже для вашого автора ж великою проблемою.
Читати далі...
Із приходом тепла так і хочеться кудись вибратися на природу. В місті сидіти набридло, тому треба шукати які-небудь варіанти відпочинку.
Нещодавно вашому автору пощастило побувати в одному з таких місць і знаходиться воно всього лише у 20-и кілометрах від Львова і має назву – Раковець.
Середа, свого роду середина робочого тижня, а це означає, що вже зовсім скоро на нас очікує свято Великодня, якого так довго чекали всі християни.
Христос Воскресне з мертвих, будемо святити пасочки, згодом це все куштувати й так далі.
А ще для вашого автора свята Великодня цікаве тим, що досить часто перед ним я святкую день народження.
А тепер настала черга розповісти про черговий похід Ігоря Воробуса в гори.
Справа у тому, що, як ви знаєте, не планував до свята Великодня нікуди лазити. Та, так склалися обставини, що в горах таки побував і де б ви думали?
Не важко здогадатися, що на горі Парашка, яка знаходиться неподалік Сколе.
Пам’ятаєте свого часу відомий спортивний журналіст Валентин Щербачов грав у футбол на найвищій вершині України – горі Говерлі, висота якої 2061 метри над рівнем моря.
Автору так це сподобалося, що пообіцяв що неодмінно зроблю подібне на якій-небудь вершині.
Звісно, що це треба робити тоді, коли подорожуєш на автомобілі, адже окрім футбольного м’яча з собою також треба брати намет, одяг, їжу, воду й так далі.
І в гірському поході м’яч тут явно зайвий.
Не одним футзалом живе Ігор Воробус. Інколи я пишу й за інші види спорту.
А чому б і ні? От, скажімо, в ці дні Львів жив великим волейболом, адже розпочалася чемпіонська серія між нашим клубом «Барком-Кажани» та харківським «Локомотивом».
Будете сміятися, але автор блогу не може сидіти на місці й вчора в черговий раз вибрався в гірську місцевість.
Планували поїхати на Боржаву, але через форс-мажор до цього пункту призначення добратися так і не зуміли.
Прийшлося шукати щось інше й вирішили сходити на вершину Парашка. Мої друзі тут рідко коли бували, а от для Воробуса це вже було восьме сходження.
Черговий день наступив, нарешті п’ятниця, а це означає, що ще кілька годин і наступлять вихідні.
Вирішив не писати на серйозні теми, а, як завжди, останнім часом побути філософом.
Тому, нижче напишу про те, про що зараз думаю і планую робити.
Із приходом теплої погоди ваш покірний все більше часу почав приділяти кухні. Вже не так лінуюся щось готувати й сьогодні згадав старі, добрі часи коли я щось робив.
Цього разу вирішив на обід приготувати піцу на картоплі. Колись вже її робив, але, це було давно і не правда.
Завершую розповідати про похід Воробуса і компанії на вершини Хом’як та Синяк.
Минулу частину розповіді завершив на тому, що ми екстремально спустилися із Синяка, повернулися до колиби де й розпочиналася наша подорож та по плану на нас мала очікувати смачна вечеря й теплий чай.
Один то із наших колег там залишився й обіцяв до нашого приходу приготувати все вищеперелічене.