Середа, свого роду середина робочого тижня, а це означає, що вже зовсім скоро на нас очікує свято Великодня, якого так довго чекали всі християни.
Христос Воскресне з мертвих, будемо святити пасочки, згодом це все куштувати й так далі.
А ще для вашого автора свята Великодня цікаве тим, що досить часто перед ним я святкую день народження.
Цей рік виключенням не став. 30-ть років випало в понеділок, якраз в той день коли розпочався Страсний тиждень і як ніколи треба себе обмежувати в їжі та розпиванні алкогольних напоїв.
Відповідно, як ви, мабуть здогадалися, далі мова піде якраз про мій день народження і як він минув.
Враження залишилися двоякими.
У першу чергу вдячний тим людям, які не забули за вашого автора, зателефонували або ж написали у соціальних мережах теплі слова.
Звісно, були й такі, що писали банально «вітаю», але такий вже стиль в людей. Особисто я би такого ніколи не писав. Хоча б декілька, але слів би зумів придумати.
Та, менше з тим. Хто хотів, той і привітав. Сподобалося привітання одного приятеля, який прислав відео-привітання. Повеселив.
Оригінальність також вітається.
Привітання, привітаннями, але ж забув про головне – Воробус на рік постарів і мені виповнилося не багато, не мало, а рівно 30-ть років.
Як казали мені люди, цитую: «Ігоре, це вже 3:0, повний розгром».
І справді, я вже не молодий, юність позаду й пора би вже задуматися над подальшим майбутнім. Десь так колись собі думав, що можна поваляти дурака, прийти додому, жодних обов’язків, але ж завжди так не буде.
Питав мене народ, а чи щось змінилося у мене після виповнення 30-ти років?
Відповім, що ні. Все як було раніше, на цьому ж рівні залишилося. Робота, дім, футбол, подорожі. Можу сказати, що є стабільність, але ж вона, кажуть, також буває різною.
З часом ти починаєш варитися у власному болоті. Тому, пора щось змінювати…
Що саме це буде, дізнаєтеся вже зовсім скоро. Усіх секретів відкривати не буде.
А так, у порівнянні з минулим роком, став ще більш урівноваженішим. Задумався над власним здоров’ям, яке таки треба берегти.
У професійному рівні також зріс. Правда не одружився. Можливо вже пора? Однолітки це вже зробили.
Одним словом, щось у мене нема настрою святкувати ювілей. У дитячому віці чекав «свого» дня, тепер же все кардинально змінилося.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар