Підсумки публікацій на блозі Воробуса у червні 2018 року

Підсумки на блозі

Черговий місяць, на цей раз червень завершується, а це означає, що настав час підвести підсумки роботи блогу. Цього разу зроблю це швидше, адже потім банально не буде часу.

Що було цікавого у червні, чого слід очікувати в липні та багато іншого читайте далі.

Розпочну з підсумків. Отже, перш за все хочу подякувати читачам нашого ресурсу Арвеніті та Артему Терентьєву за те, що допомагали мені писати пости. Завдячуючи вам блог Воробуса ще більше розвивається й буду сподіватися, що вже в липні місяці будуть виходити в світ не менш цікаві пости. Принаймні попередня домовленість з Арвенітою є.

Щодо постів, то серед їх великої кількості виокремив наступні:

- мені вдалося з’їздити у цікаві поїздку Миколаєвом. Саме там окрім міста вдалося віднайти урочище Прийма та Бандерівські Скелі. Про останні взагалі мало хто знає. Від цього й цікавіше було лазити по цих місцях;

- ваш автор у складі команди журналістів прийняв участь у турнірі присвяченому нашому професійному святу. Щоправда, здобути перемогу не вдалося. Ми задовільнилися сріблом поступившись у фіналі збірній Федерації футболу Львівської області. Вже взимку будемо намагатися взяти реванш;

- львівський ватерпольний клуб «Динамо» програв у фіналі кубка України принциповому супернику «Збірній Харківської області» - 7:12;

- несподівано в Україні похолодало й в горах випав сніг. На своїй пам’яті не пригадую подібного. Ну, у травні ще так, а ось у червні? На Свидовецькому хребті навіть довелося евакуйовувати людей.

Чого слід очікувати у липні?

Перш за все, Воробус буде багато подорожувати. Запланував з’їздити у багато цікавих місць. Чи вдасться всюди встигнути покаже час. Те, що місця будуть цікавими навіть не сумнівайтеся.

Вже 1 липня на мене очікує нове випробування. У складі знову ж таки команди «ЗМІ» я візьму участь у хокейному турнірі. Вперше пробуватиму сили в цьому виді спорту. Побачимо що з цього вийде.

А ще після тривалої паузи в Україні має відновитися футбольна першість. Вже зараз кажуть, що найвищий дивізіон недорахується однієї команди.

Одним словом, життя триває. Будуть нові дні й нові публікації.

Залишайтеся з нами. Ваш, Ігор Воробус.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*