facebook

Ігор Воробій: «Матчі на виліт “Галицькій здобі” даються легше»

Галицька здоба

Напередодні фіналу чотирьох нам вдалося поспілкуватися з прес-аташе «Галицької здоби», відомим журналістом, блогером і воротарем-аматором, Ігорем Воробієм.

Він нам розповів про свої враження від змагань, від виїздів по безкрайнім просторам рідної Неньки, про те, коли стане у ворота «пекарів» і поділився своїм прогнозом на вирішальні матчі у Харкові.

– На груповому етапі «пекарі» виступали не надто вдало. Програвали «Володимиру», «InterbetonBud-Rivne-112», нічия з «Дунаївці-CRISPUS». У плей-оф команда виглядала якось впевненіше, пройшовши «Медею» і «Lex-VSK-СумБуд». В чому причина? В плей-оф попалися слабкіші суперники чи команда набрала хід не з самого початку?

– Основна причина – неоптимальний склад команди. За винятком виїзної гри у Дунаївцях, «Галицька здоба» у всіх інших поєдинках грала різним складом, тому й такі результати. У місто на Хмельниччині поїхали всі й одразу ж здобули впевнену перемогу. Добре, що турнірний шлях команди був тривалим й таки вдалося вийти у наступний етап змагань.

Щодо серії плей-оф, то так, десь команда з Ужгорода була на порядок слабшою, а ось у чвертьфіналі нам попалася дуже серйозна команда у вигляді сумського «Lex-VSK-СумБуд». Добре, що вдалося пройти далі й виконати завдання-мінімум на сезон – зіграти у фіналі чотирьох. Для себе зрозумів, що матчі на виліт нам даються легше.

– Ти був з командою на всіх виїздах і побачив усе зсередини. У кого із клубів-суперників найбільш серйозний підхід до справи і є якісь перспективи вийти на серйозний рівень?

– Так, дійсно, окрім матчу у Сумах, який я пропустив через роботу, був на всіх виїздах. Окремо від усіх стоїть «Володимир» з Тиврова. У цієї команди є все, щоб вже наступного сезону виступати у Першій лізі України. Вважаю, що вже зараз вінничани могли б грати на рівні з більшістю команд цьогорічних змагань. Також сподобався «Любарт». Молоді перспективні гравці на чолі з їхнім тренером за рік-два ще себе покажуть. Найголовніше для них - зберегти склад.

– Яка поїздка вийшла найцікавішою і чому?

– Всі поїздки було по-своєму цікаві, тому розповім про кожну з них у декількох словах.

У Вінниці запам’яталося як я з Сергієм Тригубцем і Назаром Яцишином катався на місцевих трамваях, а також дорога потягом Львів – Маріуполь. Іванович згодом зізнався, що востаннє їздив у трамваях років п’ять тому.
У Луцьку не забуду СК «Адреналін Ciті», у якому я накупив додому багато сувенірів фактично за безцінь. Також лучани вразили прийомом. Гравців було забезпечено водою, фруктами, піцою, після гри нам телефонували чи ми нормально добралися додому.

У Рівному живе дуже багато наших друзів, тому цікаво було зустрітися з ними у черговий раз. А ще цікавіше стало, коли вони вболівали за місцеву команду, а ми за свою.

Дунаївці запам’яталися своїм залом, колоритними вболівальниками, а також супермаркетами. Їдучи на гру, мій дядько попросив купити місцевого пива. Зайшов перед грою у кілька супермаркетів міста й здивувався, адже алкоголю там не продавали. Дивина та й годі. Для Львова це би був взагалі нонсенс.

Ужгород вразив своїм залом. Розташований він на території відпочинкового комплексу. Звісно, перед грою ми пішли попити кави. Уявіть собі, заходимо ми у ресторан у спортивних костюмах, а там багато дівчат «до кольору, до вибору». Вже й у футбол не хотілося грати. Ну і закарпатський шашлик смакував по дорозі додому ще й як.

У місто на Сході я не їздив, проте запам’яталася зустріч команди з Сум у Львові. Після гри я провів екскурсію спортивному директору команди-гостей пану Сергію. з яким здружився, Львовом. Та й загалом з усіма представниками команд маю хороші відносини.

Ну і як не згадати фанів «Галицької здоби». Окрім матчу у Вінниці, вони були з нами на всіх виїздах. Не кожна команда має таку шалену підтримку навіть на рівні Екстра-ліги. Велика подяка їм за це.

– Що загалом скажеш про рівень і організацію змагань у Другій лізі? Що в них треба змінювати?

– Рівень команд-учасниць непоганий, змагання цікаві, єдина проблема – це зали. З ними в Україні велика проблема. Багато команд або взагалі не тренуються й приходять одразу ж на матчі, або ж мають одне тренування на тиждень. Хотілося, щоб у майбутньому місцеві Асоціації й Асоціація футзалу України сприяли ще більшому розвитку футзалу в регіонах, щоб у містах будували зали. Для прикладу, у нашому Львові окрім «Галичини» більше немає де грати. Знову ж таки, згадую Ужгород. Рівень команд можливо не такий сильний, але є 5 (!) класних залів.

Також обов’язковою умовою для команд-учасниць Другої ліги я б зробив відеотрансляції. Якщо нема відео, то хоча б текст. Нічого не маю проти команд у Дунаївцях чи у Вінниці, але онлайну з цих міст протягом сезону не було. Ми десь завдяки своїм можливостям та у співпраці з АФУ вели хоча б текстовий онлайн з цих міст, коли місцева команда грала з «Галицькою здобою». Було б непогано ввести призові за перемогу у змаганнях. Але це вже треба дивитися, враховуючи можливості Асоціації футзалу України.

– Попереду фінал чотирьох у Харкові. Який твій прогноз на півфінали і переможця?

– Безперечно фаворитами фіналу чотирьох є дві команди – «Symbol» і «Володимир». Чесно, навіть не знаю кому віддати перевагу. Проте це не означає, що «Галицька здоба» опустить руки. У нас розумні тренер і капітан, досвідчені гравці, тому будемо робити все можливе аби потрапити у фінал змагань Другої ліги та завоювати омріяний трофей.

– Тебе ще не запрошували стати у ворота «Галицької здоби»?

– Після кількох провальних поєдинків були такі розмови, але все так і залишилося на рівні розмов (сміється). Якби став воротарем, то довелося б піти з прес-служби, адже дію за принципом, що якщо ти щось робиш, то це треба робити якісно. Можливо, колись і стану у ворота «пекарів», а поки що всіляко підтримую наших воротарів Ярослава Шуптара і Володимира Медвідя. Вони мають хороші задатки й саме через призму великої кількості матчів додають від гри до гри.

До речі, відкрию маленький секрет. Цілком ймовірно, що влітку «пекарі» підсиляться ще одним воротарем. Хто саме це буде, дізнаєтеся вже зовсім скоро.

– «Галицька здоба», здається, грає ледь не в усіх можливих турнірах, але всеукраїнський фінал АФЛУ проігнорувала. Наскільки правильним було це рішення з твоєї точки зору?

– «Галицька здоба» мала їхати на цей турнір, вже навіть попередньо були узгоджені всі умови перебування нашої команди в Житомирі. Проте не поїхали ми туди не через фінансову сторону чи не бажання виступати у всеукраїнському фіналі АФЛУ, а через брак футзалістів. «Галицька здоба» – аматорський клуб й був такий збіг обставин, що саме в дні проведення цих змагань більшість гравців не відпустили з роботи. Прикро, але бувають й такі нюанси.

Також хочу висловити подяку нашому президенту Роману Палідовичу, компанії «Галицька здоба» і усім працівникам, які роблять все можливе аби команда існувала.




 

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*