Похід Чорногірським хребтом – день перший

Озеро Марічейка

Нещодавно Ваш покірний автор і компанія вирішили здійснити туристичну подорож Чорногірським хребтом. Так як, щоб це зробити потрібно декілька днів ми скористалися вихідними на День незалежності.

Що із цього вийшло читайте далі.

За тиждень до поїздки ми собі все спланували. Ясно, що геть все не сплануєш, але головні штрихи підкреслили.

Метою Нашої поїздки було побувати на озері Шибене, озері Марічейка, горі Піп Іван, озері Бребенескул, озері Несамовитому і кінцевим нашим пунктом призначення мала стати гора Говерла.

Відразу ж на початку розповіді скажу, що на Говерлу за браком часу нам не вдалося залізти, а от на решті місцях ми все ж побували.

Наша подорож почалася ще у п’ятницю ввечері 20 серпня, коли Наша компанія із своїми рюкзаками сіла на поїзд сполученням Ковель-Чернівці, щоб доїхати до Івано-Франківська.

Квитки треба на нього брати завчасно, адже це пасажирський поїзд, а не електричка .Хоча вільні місяця ще були і з провідниками можна договоритися.

Близько половини третьої ночі приїхали ми в Франик, так мешканці міста називають Івано-Франківськ. Звідти нам потрібно було доїхати до Верховини, щоб продовжити свою подорож.

У нас було два виходи: або сідати на поїзд Львів-Рахів, який їде хтозна скільки часу або ж чекати дві години і їхати комфортно автобусом Івано-Франківськ –Верховина.

Ми проголосували за другий варіант, а вільний час присвятили ознайомленню із містом.

Приїхавши зранку до Верховини перед нами постала нова проблема: потрібно було чимось доїхати до Шибеного, а до нього від автовокзалу Верховини кілометрів 30 мабуть. Принаймні їхали ми УАЗіком півтори години.

Нам зразу ж почали пропонувати місцеві «бізнесмени» послуги по перевезенню, але ціни які вони загинали були захмарні.

Порада на майбутнє людям, які поїдуть туди – не вестися на їхні ціни, а просто шукати автомобіль самим який би вас підвіз і торгуватися.

Ми так і зробили, місцевий юнак підвіз нас за доволі нормальну ціну і ще й по дорозі порозказував як він косити ходив зранку, чи женуть в них самогон і тому подібне.

Згодом ще поляки до нас підсіли .Ми їм казали: «Євро-2012, Україна і Польща». Висіли вони у Дземброні, це по дорозі.

Першим нашим пунктом призначення було озеро Шибене та перед тим ми пройшли паспортний контроль.

Виявляється там є якась прикордонна зона. Тому паспорти із собою треба мати обов’язково. Я не мав його. 🙂 Та все ж прикордонники змилувалися і відпустили мене.

До Шибеного ми йшли десь півтора години і як на зло його там не було. Не думайте, що ми напилися і не знайшли його – воно просто заросло. 🙁

Потім наша група ще довго згадувала місцевого лісничого Василя, який не сказав нам що озера там зараз не має.

Повернувшись назад Я і Ко- «покривали» до наступного Нашого пункту призначення Озера Марічейка.

Підйом який нас очікував був стрімкий. Ми не один раз робили привал. Я навіть не можу пригадати скільки часу ми йшли. Десь по обіді година п’ята ми були на місці. Джерела, що важливо по дорозі зустрічаються, так що з цим проблем у вас не виникне.

Людей на Марічейці було доволі багато. Одні прибували, другі відбували. Наша група вирішила далі не йти і залишитися тут на ночівлю.

Саме озеро дуже спокійне, але зверху мало покрив якогось жаботиння та це не заважало людям у ньому купатися як і брати звідти воду для чаю і різних страв. Джерела як такого не було і залишалося брати воду лише звідти.

Близько вечора людей ще побільшало і коли почало сутеніти в бій пішли пісні і шашлики. Співали і ми і сусіди, до речі поруч з нашими палатками якісь люди мухомора смажили на вогні. 🙂

Та як би там не було все ж ми позасинали, щоб завтра вирушити до наших наступних пунктів призначення.



Також раджу прочитати:

коментарів - 4 може ще щось напишете?

  1. PVS 29.08.2010 пише:

    1)”Хоча вільні місяця ще були і з провідниками можна договоритися.” – на цей раз були, а от коли ми пробували на нього влізти в четвер перед Днем Конституції, то ні в касі за цілу годину нічого не вистояли, ні з провідником не вдалося домовитися. Так що краще брати квитки заздалегідь.
    2)”У нас було два виходи: або сідати на поїзд Львів-Рахів, який їде хтозна скільки часу ” – (3.1415926…)здиш, шо дишеш!!! Ми збиралися на дизель “Івано-Франківськ – Рахів” до Ворохти і приїжджав він туди на годину швидше ніж наша маршрутка! А маршрутку ми вибрали тільки тому, що вона їхала далі до Верховини, куди нам, власне, і треба було.
    3)”Висіли вони у Дземброні, це по дорозі.” – ти в слові “висіли” наголос постав, а то ще хто подумає, що ми їх повішали 😀
    4)не наганяй на лісника – він тобі чесно сказав – “там нема на шо дивитисі”

  2. Архіваріус 29.08.2010 пише:

    Воробус в гори десь пішов,
    Зібравсь Говерлу підкорити.
    Але не зміг піднестись на гору,
    Бо в нього ноги були скуті.

    Товариші несли його….
    Воробус трохи алкоголем захопився. 😀

  3. данило 29.08.2010 пише:

    :-)) скоріше в озеро
    піду отоплюся
    у річку глибоку

  4. данило 30.08.2010 пише:

    І НАЇМСЯ ЧЕРВЯЧКІІВ

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*