Всім привіт!!! Мене називають Armikron.
Сьогодні я вирішив зачепити банальну тему, про яку можна багато дискутувати!
Чи можливо знайти свою долю в Інтернеті?
Багато хто стверджує, що Інтернет – це не місце для пошуку свого щастя, і ви знаєте тут часткового з цими людьми згоден!
Виникає питання чому?
Що ж, зараз Я вам це все поясню.
В мережі Інтернет Я вже приблизно 12 років (чати, форуми, сайти знайомств). За цей період в реальному житті вдалось зустрітись приблизно з 1500 людьми, з якими ми познайомились через Інтернет.
І знаєте, всяке бувало, в мережі писали одне, а коли доходило до реалу, то бачив зовсім інше, різні ситуації були.
Але, одного разу мені таки пощастило, в одній групі з сайту vkontakte.ru, мене зацікавила одна дівчина, ми з нею почали спілкуватись більш ближче ніж по тематиці групи.
В процесі спілкування виявилось, що у нас дуже багато спільного, і з часом почалась відчуватись прихильність одне до одного.
Минуло приблизно пів року з нашого спілкування, і процесі спілкування ми прив’язались одне до одного, адже спілкування вже вийшло за рамки Інтернету і перейшло на телефон і т.д.
Я запропонував їй приїхати до мене в гості у Львів, вона погодилась. Буквально через 2 тижні вона телефонує і каже що буде у Львові тоді то тоді.
Почувши це, я був дуже радий, але і водночас стало трошки страшно, адже попередній досвід перенесення спілкування на живо дав дуже хороший досвід. І от, настав день коли вона приїхала, я стою на вокзалі і тут сходить вона, дівчина 162 см. зросту, блондинка з чарівними оченятами і шикарною фігуркою.
Чесно, у мене ледь серце з грудей не вискочило, адже таке миле створіння. Ми провели незабутніх 2 дні , і Я взнаю що вона мене кохає (сміливо зі сторони дівчини сказати прямо в очі це хлопцеві).
Можливо це було безглуздо, але Я не зміг їй нічого відповісти, просто сказав ти мені не байдужа і Я не хочу тебе втрачати.
Вона поставилась до цього з розумінням, і ми домовились про те, що з нового року спробуємо жити разом.
Вона поїхала, пару днів я не мав спокою, адже очі вдома постійно когось шукали, мені капець як її стало не вистачати.
Я зателефонував їй і спитав як ти дивишся на те, щоб почати жити разом раніше, вона була дуже рада це чути, і ми все обговорили. Я поговорив з мамою і вона мене підтримала як морально, так і матеріально.
Я переїхав в Херсон, ми прожили 11 місяців разом в цивільному шлюбі, в деякій мірі встигли здолати немало труднощів і от 20 серпня 2011 року ми стали офіційно чоловіком і дружиною.
І знаєте, Я а ні трохи не шкодую, що переїхав, адже я знайшов свою половинку і зміг переконатись в тому що, якщо навіть десь оступлюсь по життю , вона не зрадить мене і не піде шукати іншого, а візьме за руку, обнімить, поцьомає і скаже вистачить сидіти і впадати в депресію, оступився, нічого, буває, пішли далі по житті, адже життя продовжується.
І під кінець хочу додати, що ти ніколи не знаєш де знайдеш свою половинку: в Інтернеті, на вулиці, в кафе, чи в клубі.
Вона може бути там, де менш за все ви думали її шукати.
Armikron
Автор статті: ARMIKRON.
Ну, тут, напевне, по принципу “встретились два одиночества”. Хоча всяке буває 😕 . Наживо воно якось певніше, особливо коли через спільних знайомих ( і досьє дадуть 😀 )
може я не пробував 😕
я більше в реальному житті 🙂
Нік Armikron мені добре знайомий, бо не раз зустрічав його на сторінках блогу “Воробус”. І ось настала мить коли Armikron зробив рішучий крок. Похвально. Дивись Воробусе на товариша, та бери з нього приклад. Може Господь Бог пішле тобі достойну дружину. 😀
Забув поздоровити нове подружжя.
Щастя вам радості, достатку та любові.
Лишилося побажати наклацати багато маленьких блогерів! Успіхів вам у цьому вельми приємному процесі!!!
Ото беріть приклад з Армікрона. Не беріть приклад з мене і Воробуса. Треба покращувати демографічну ситуації у неньці Україні 🙂
Серйозна вибірка дружин в інтернеті: 1/1500. Тому, хлопці, не розчаровуйтеся, що інтернет знайома не виправдала ваших сподівань. Беріть приклад із наполегливості п. Armikron-а.
Ти б сам брав приклад з Армікрона 🙂
Кардинально нічого не змінилося – колись рулили усілякі бюро знайомств, свахи, тепер – соціальні мережі. Технології інші, проблеми у людей – ті самі.
Армікрону та його дружині вітання!
Доброго дня блогери воробуса !!
це лише історія того як Я зустрів свою дружину…Абрати приклад чи небрати .. вирішувати вам …. Скажем так знайдете тоді коли меньш за все будете очікувати …
а за Вітання дякую … Воробус .. як буду Львові.. йдем на білярд і оформим по 5 капель =)
а у Львові Я буду або через днів 12 або аж в Листопаді … залежно як карта Ляже
Дуже дякую всім за вітання.
Обов”язково із великим задоволенням наклацаємо, за побажанням Zars”а, маленьких блогерів 🙂
Та я вже розівчився його бавитися)))) 🙂
Arwenita – то моя жена .. стоїть поруч на фотці =)
Горобчику ти і розучивсі??? хах гарний анекдот
Усім привіт! Думаю, ви мене ще памятаєте:) Почитавши цю статтю, я згадав наше знайомство з Армікроном, він був по вуха закоханий по вуха у іншу дівчину, і з часом, коли ми більш детальніше познайомились, можна сказати попрацювали разом, він розказав про своє життя, і я йому сказав що не переймайся, знайдеш іншу, значить не твоє…
І ось минув час і Діма знайшов чарівну дівчину – Юлю. Я її вперше вживу побачив у зимку, вона була така соромязлива, мила-) вони були начебто діти, такі закохані, жартували, розказували як вони бються подушками в дома)) все це було дуже мило, а головне по-справжньому, а не якось по-віртуальному…і ось в мене зараз вимальовується схожа ситуація, що правда дівчина з Кіровограду і є певні “але”)) але то нічого..
висновок: Кохання у інтернеті знайти можливо, не так легко але все ж таки можливо..Щастя вам! 🙂
дякую карапузік.. як буду у Львові пєм.. ще пташення підпишу
в житті можливо усе. в чому я ще раз пересвідчився. мої вам вітання. будьте щасливі
Старий пес сі познакомив зі свойов старов в селі за клюбом, коли вийшов файку покурити п’єний з таньців. Але тоді ше тих інтернетів не було.
Знайомство повинно бути випадковим реальним, а не через інтернет 🙁