Сьогодні під час обідньої перерви один знайомий подарував мені яблуко.
Він ще сказав, на їж вітаміни, може будеш краще виглядати, а то похудав з тими дівчатами.
Звісно, що від подарунків Варобус не відмовляється і діє за принципом: дають – бери, б’ють – втікай. 😀
На яблуко я уваги не звернув, бо голова була забита чимось іншим, тому положив яблуко у куртку і обіцяв собі сам до нього згодом повернутися.
Справи завершилися, дай я думаю поїм згадуване яблуко. Витягую я його з кишені і кажу: «Ойоооооой, а чого ж воно таке велике?».
Можливо його привезли з Чорнобиля? 🙂 Пам’ятаю, колись дивився документальний фільм про Чорнобиль, то там розповідали і саме головне показували якою великою буває там риба, яблука, груші, навіть казали що тварини можуть мати п’ять лап. 🙂
Хмм, якщо яблуко наше, то напевно на ньому мають бути якісь хробаки. Дивлюся я кругом, ознак хробаків не бачу. Точно знайомий вирішив мене позбутися таким чином. Бо знаєте як кажуть на ринках, що якщо фрукт чи овоч ідеальний, то він або з радіаційних зон, або ж його підсипали. 🙂
Горіла хата, гори сарай. Думаю треба ризикнути і спробувати з’їсти цей фрукт. Вкусив на перший смак вроді таке нічого. Воно то все добре, але я вже його їм годину і ніяк з’їсти не можу. Всі навколо сміються. Ото взяв подарунок на свою голову. І викинути якось не пасує, все-таки вітамін. Хоч бери ніж і починай різати на кусочки.
Йду за ножом, його або нема, або хтось якраз канапки на обіді робить. Ойоййойойойойойой. Що ж робити?
Відкласти у сторону і потім з’їсти? Самі знаєте, хто їв яблука, що воно потім стає не файне. Тому, треба їсти. 😀
Я так захопився гаманням того фрукта, що і зовсім забув мої здогади щодо невідомого походження яблука. Дзвоню я до свого знайомого і кажу йому що то за яблуко він мені дав, а він мені відповідає: «Ти – совок, що ти розумієш, тепер в Україні такі вирощують».
Якщо завтра ваш автор напише нові пости, то знайте, я таки вижив і це яблуко було не з Чорнобиля, а з наших українських яблунь. 🙂
Я ще досі не з’їв цього яблука, ще так треба хвилин 15, а можливо і більше? 🙂
Сміх і гумор продовжує життя. Гарного вам настрою, шановні користувачі блогу, і гарного завершення робочого дня. 😀
Автор статті: Vorobus.
😆
Якщо завтра ваш автор напише нові пости, то знайте, я таки вижив і це яблуко було не з Чорнобиля, а з наших українських яблунь.
а Чорнобиль ми вже Білорусії віддали?))
Шоб написати стільки тексту лише про те, як ти їв яблуку, треба мати неабияку усидливість та велику кількість лишніх слів. Ріспект тобі і уважуха. 😆
«Бо знаєте як кажуть на ринках, що якщо фрукт чи овоч ідеальний, то він або з радіаційних зон, або ж його підсипали»
Це так кажуть люди, які вирощують за совковими технологіями.
Тому є третій варіант: його правильно виростили за сучасною технологією (без підсипання і радіації). Так вирощують в європі. Далеко їздити не треба, адже твоє яблуко типовий польський експорт.
😀 😀 😀 дякую пане))) 🙂
Поки живий?
Це яблуко не з Чорнобиля.
Це яблуко з ГМО 😮 😮 😮
Стаття сьогодні нова зявилась значить автор живий 🙂