Вчора була неділя, вихідний день, погода була суперовою. Ще б пак, + 15 після лютих морозів ніколи не може не радувати. Весна прийшла…

Хто як проводив ці вихідні. Одні люди поїхали на шашлики, інші спали в хаті, а хто, як ваш автор, ходив на Хресну ходу, яка саме вчора, 18 березня проходила у нашому місті.

Чим запам’яталася цьогорічна Хресна хода, скільки людей на неї прийшло та багато іншого читайте у сьогоднішній статті на блозі Воробуса.

Розпочну свою розповідь із того, що про Хресну ходу я забув, але, будучи на ранковій Службі Божій в церкві священник про неї нагадав усім присутнім. Звісно, що не всі на неї пішли, але я, все-таки, вирішив піти глянути як проходить подібне дійство.

Тим паче, що Хода вже стала традиційною у нашому місті у Хрестопоклінну неділю.

Розпочалося все біля церкви Святого Михайла, що поблизу Обласної ради. Саме звідти велика процесія мала подолати свій шлях до кінцевої точки – церкви Святого Юра.

Людей на Ході було настільки багато, що на деякий час транспорт не міг їхати не те що через центр, а і через вулицю Підвальну. Один трамвай навіть застряг у натовпі людей.

Охочі взяти участь у Хресній ході все підходили і підходили, і що саме цікаве вони були різного віку: від старших людей до молоді, яка парами приймала участь у цьому дійстві.

На початку процесії йшли діти, згодом семінаристи, священики, представники влади (обласної та міської), навчальних закладів. Вони по черзі несли великий і малий Хрести.

Був помічений на Ході також мера міста Садовий, який також деякий період часу ніс Хрест.

Хресна хода постійно супроводжувалася читаннями священників, піснями, зокрема «Страдальна мати» та іншими.

Щодо цікавинок, які побачив ваш автор було те, що деякі бабці йшли під час Хресної Ходи на босяка і те, що міліції практично не було.

Жаль лише те, що з собою у мене не було фотоапарату щоб показати вам детальніше цю подію.

Завершилося все біля церкви Святого Юра, де Хрест, який несли люди через вулицю Листопадового чину повішали у дворі цього храму. Згодом слово мав владика Ігор (Возьняк), архієпископ і митрополит Львівський УГКЦ.

А опісля його промови всі охочі могли поцілувати згадуваний Хрест. Людей багато, тому чекати довелося досить довго, десь до години восьмої вечора.

Хресна дорога цьогоріч завершилася, сподіваємося наступного року буде така ж.

Подібні дійства радують, адже ми бачимо, що люди не зневірилися, а розуміють, що без Бога – а ні до порога.

Автор статті: Vorobus.