Поради для опозиції від зацікавленого виборця

опозиція

Давати поради є поганим тоном. Це невиховано, особливо, коли про це не просять. Якщо людина звертається про допомогу, то порада або дія є виправданою і потрібною.

В українській політиці є професійні «радники» політиків. Їх офіційно називають іміджмейкерами, аналітиками. Вони заробляють великі гроші. Багато політичних діячів користуються такими послугами. Іміджмейкерство у нашій державі дійшло до того, що державні мужі навіть не спираються на власну думку й ігнорують суспільні настрої. Тільки радники. Навіть під час виборів. А коли дорвався до коритця – думка людей взагалі не потрібна.

Виборець розумніший. Його порад потрібно слухати.

З огляду на конфронтацію між владою і опозицією спробую дати кілька порад опозиції. Саме опозиції, бо голосував за них і вони мої слуги. Тому маю повне право на поради.

Зараз ми спостерігаємо нездорові «бродіння» в ініціативах проти влади. Кожна з трьох парламентських опозиційних сил і ніби хоче чогось доброго, але й з острахом і заздрістю слідкує за успіхами соратників. Тому для загального блага однозначно потрібно зробити такі політичні дії-акції.

Перше. Не відступати від мети з вимогою одноосібного голосування. Якщо потрібно, застосовувати силу. Бо це захист Конституції. Таку силу неможливо оскаржити в суді. Це знищить пихатість регіональної комуни. Законодавчий орган країни мусить приймати закони законно. Такі дії дадуть опозиціонерам тільки позитивну оцінку виборців в усіх регіонах України.

Друге. Кличко, Тягнибок і Яценюк задекларували бажання оголосити імпічмент гаранту шляхом референдуму (є Закон України «Про Всеукраїнський референдум» і це формально можливо). Для цього потрібно збирати підписи виборців. Зрозуміло, що діюча влада зробить усе для недопущення цієї акції, але початок підписної кампанії в усіх регіонах України буде легітимною дією. А до виборів 2015 року для донецьких це небезпека серйозна. Якби ж такий референдум відбувся, то легітимізувати гаранта як політика буде неможливо. Це крах для регіоналів.

Також читайте:   Кандидати у мери міста Львова 2010

Третє. Не за горами вибори мера Києва. Столичні мерські вибори опозиція повинна використати як репетицію президентських. Останні роки чітко демонстрували – хто взяв Київ, той керує Україною. Тому тут чітко мають спрацювати усі законні методи в протидії ставленику від влади.

Четверте. Усі названі вище політичні акції потрібно проводити спільними зусиллями (а не так: хай вони там у парламенті не сплять-чергують, а ми (інші з опозиції) їх просто підтримаємо…). При координації спільної боротьби із антинародною владою мав би виділитися (еволюційно викристалізуватися) єдиний лідер, якого з часом можна б було просувати в президенти.

П’яте. За умови успіху в чотирьох описаних позиціях провладні олігархи почнуть робити ставки на опозицію. Їм же ж бізнес потрібно зберегти. І, якщо провладним політикам перекрити фінансові вливання, вони політично вклякнуть ще до президентських виборів 2015 року.

Запропонований сценарій є реальним. Тим політикам, що звуться опозиція це вдасться. Одна умова – заховати подалі особисті амбіції і не піддаватись на провокаційні інтриги влади (влада майстер принципу «поділяй і владарю»). Ми (виборці) це підтримаємо обов’язково.

Слава Україні!

Автор статті: zars.



Також раджу прочитати:

коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. Tiger 16.02.2013 пише:

    ГЕРОЯМ СЛАВА! zars, ти пишеш найкращі статті! :hello:

  2. Vorobus 16.02.2013 пише:

    Tiger пише:

    ГЕРОЯМ СЛАВА! zars, ти пишеш найкращі статті! :hello:

    на твоє запитання дам відповідь найближчим часом 💡

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*