Пише і не показує Воробус, а це означає, що ваш покірний прийшов з роботи додому і буде радувати вас, читачі блогу, все новими та новими публікаціями.

Про що будемо говорити сьогодні? Відповідаю, про кулінарію, адже саме в цей вечір Воробус знову взявся готувати.

Йшов додому, дощ падає, побачив вивіску на одному із кабаків – “деруни, пиво, пельмені” і так далі.

Чи то зайти чи що робити?

Думав, думав, гадав і вирішив приготувати свої деруни. Хто уважно читає блог, той знає, що Воробус у цій страві мастак. Вже навіть деякі читачі ресурсу куштували їх.

Не знаю чи правда, але казали що вийшло так нічого. Як-то кажуть, на село піде – до міста згодиться.

Звісно, що своєму рецепту я не зраджував. Єдине що додав, так це кабачок, який треба потерти на грубій терці. Картоплю, якщо ви знаєте, треба терти на дрібній.

Але, менше з тим. Вийшло знову ж таки непогано. Воробус так собі подумав і вирішив запросити на вечерю свого приятеля – Хруста. Останній ще додав, що якщо будуть «драники», то він обов’язково візьме пивасик.

З ним деруни смакують ще більше.

Ггг, пиво – це добре, але Воробус не міг не перепитати приятеля, а що ж таке «драники», звідки він придумав це слово.

Виявляється, слово «дранікі» іншомовного походження. Так їх називають в країні, яка позіхає на нашу територію. Ох ти дивися, вже й на деруни наші запали. 🙂

Жарт звісно що, а якщо серйозно автор блогу вирішив полазити просторами інтернету і пошукати а як же ще полюбляють називати таку страву як деруни в різних регіонах нашої держави.

Як виявиться згодом, назв є безліч:

Скажімо, на Тернопільщині деруни називають – «тертюхами».

На Франківщині – «пляцки», «терті пляцки».

Якщо поїдете на Житомирщину, то на прохання принести вам деруни люд буде дивитися на вас із здивованим поглядом.

Чому? Тому що там деруни називають – «бульбаниками». Мабуть, дається взнаки сусідство із такою країною як Білорусь.

Найцікавіша ситуація із назвами дерунів на Закарпатті. Як там лише на них не кажуть.

Це і “кийзлики”, і “кремзлики”, і “гуглі” (ну, прямо як пошукова система), і “тертики”. 😀

На Волині деруни – це “беци”. Якби мені таке хтось сказав, то подумав що це які-небудь чоботи. 😀

Ну, і, центр нашої країни. В Черкасах на деруни кажуть – «бараболяники».

Якби там не називали деруни, щоб там на них не говорили, я вважаю головне щоб вони були смачними. 🙂

P.S. Передаю вітання пану Марселу, який зараз сидить та їсть бутерброди. Кидай їх і приїзди до нас. 😀

Автор статті: Vorobus.