Про те, що до міста Лева привезуть унікальну реліквію – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа дізнався чисто випадково.

Коли їжджу транспортом, то часто в салоні надягаю «вуха» щоб не чути цього всього балагану, який час від часу створюють пасажири. Хтось за особисте говорить, хтось хоче показати свій новенький телефон, а хтось і взагалі не знає правил етику.

Так от, слухав Воробус музику, захотів почути що там цікавого у світі та в Україні, зокрема, перемкнув на радіостанцію і саме там говорили за унікальну святиню.

Собі поставив за мету, що обов’язково у період із 30 січня по 15 лютого (саме протягом цього періоду часу реліквія буде перебувати у місті Львові) відвідаю церкву Святого Юрія і притулюся до Спасу Нерукотворного, який до слова є найдавнішою християнською реліквією, яка зберігається у Ватикані (V ст.).

Час таки сьогодні, 2 лютого знайшов і після обіду попрямував до церкви. Яким же було моє здивування, коли я побачив довжелезну чергу біля храму.

Вона простягалася фактично до вулиці Листопадового Чину. Думав, гадав, чи то стояти в такій великій черзі, чи то прийти вже в інший день.

Але, глянувши як різний люд стоїть і не думає за витрачений час вирішив також стояти до кінця.

Загалом поки Воробус потрапив до святині пройшло близько 2-ох годин. За цей час я встиг поспілкуватися із людьми на різного роду теми: раптова смерть лідера гурту «Скрябін» – Андрія Кузьменка, війну на Сході нашої країни, зиму, яка цьогоріч дуже дивна тощо.

Ну, що буду вам говорити, думаю ви і так знаєте що коли в черзі є багато людей, то говорити можна на будь-яку тематику.

Приємно було бачити в очікуванні до унікальної святині, яка до речі, вперше в Східній Європі, старших людей, діток, батьків, молодь, приїздили навіть інваліди.

Стояв біля мене один старший дядько. Так от, на слова людей що панові мабуть важко, він може пройти без черги чолов’яга відповів, що Ісус Христос колись за нас терпів і я потерплю годину-другу.

Ось так от… Без Бога – нікуди.

Час минав і Воробус, незважаючи на морозець, невблаганно наближався до Нерукотворного образу Ісуса Христа. Кожні 15-20 хвилин священники церкви моляться за Україну… співають пісні.

Мить і я вже усередині церкви. Там все відбувається значно швидше чим на вулиці.

Церковні прислуги наполегливо просять не затримуватися біля святині, не робити фотографій і пам’ятати що охочих поцілувати та притулитися до Спасу є дуже і дуже багато.

Так зрештою люд в основному і робив. Дехто прикладав образочки щоб принести згодом їх до своїх домівок.

Коли вийшов з церкви побачив, що люд не думає розходитися, а навпаки після роботи все прибуває та прибуває.

До речі, кому цікаво скажу, що відвідати унікальну реліквію можна в період від 7 і до 23 години кожного дня до 15 лютого включно.

Автор статті: Vorobus.