Недаремно кажуть, що без Бога в цьому світі – а ні до порога. Якщо людина вірить і щиро молиться, то з часом і Бог вам починає допомагати у ваших починаннях чи звершеннях.

А не так, що конкретна людина ні до церкви не ходить, ні не молиться, а потім починає нарікати.

Хоча, з іншого боку, це особиста справа кожної людини. Кожен що хоче – те і робить.

Я ж розповім про наступне.

Воробус досить часто читає соціальні мережі. В останній час все більше використовую для власного пізнання – фейсбук. Там якось все написано по вподобаннях і якщо новини і з’являються, то цікаво їх читати.

ВКонтакті також має багато інформації, але її треба часто фільтрувати. Та, і плюс ця мережа самі знаєте чия.

Повертаючись до фейсбука скажу, що на днях в одному із постів моєї приятельки побачив цікаву інформацію якою не міг не поділитися з своїми читачами.

Наприкінці липня в Іспанії неподалік відомого міста Мадрид відбулася цікава неординарна подія на воєнній базі Ель Ґолосо. Справа у тому, що саме там розташовується бронепіхотна бригада «Гуадаррама».

Чи то навчання там проводилися, чи то щось інше, але на базі спалахнула пожежа, яка за мить охопила всю територію.

Звісно, що на місце надзвичайної пригоди приїхали рятувальники, які за деякий час зуміли загасити пожежу.

Яким же було їхнє та воєнних здивування, коли вони посеред бази побачили скульптуру Матері Божої Лурдської яку вогнище не зачепило.

Дивина та й годі, адже скульптура стояла не десь в куточку, а посередині території.

Само собою люди почали досліджувати це явище, були припущення що якийсь предмет допоміг святині, але ні сажі, ні попелу навкруги не було.

Фігуру просто вогонь не рухав.

Що цікаво, воєнні потім призналися що вони і не догадувалися, що фігура Матері Божої розташована саме на території їхньої воєнної бази. Вона з роками заросла бур’яном і ніхто сюди не ходив.

Ось такі от справи… І хто ще зараз не вірить в чуда світу? Пам’ятаєте як кажуть, що так просто ікони не плачуть. Це завжди сповіщає про якусь біду.

Або та ж історія з цілющого джерела в Раковці. Коли чолов’яга працював на полі й побачив як з-під землі б’ється вода. Він замурував цю дірку і згодом осліп.

Згодом йому приснився сон, де було сказано вернути все яке було, обмитися водою і тоді селянин прозріє. Так воно і сталося.

Ось такі от справи… Тому, з святинями треба рахуватися та їх берегти.

Автор статті: Vorobus.