Ніколи не питай себе про те, що буде далі!

Що далі?

А що далі?

Таке питання, хоча б раз у житті, задавав, напевно, кожен. Чи після закінчення школи, або іншого навчального закладу, чи після звільнення з роботи або ж після закінчення стосунків з коханою людиною.

І справді, в такі моменти справді важко бути в чомусь впевненим, адже попереду щось таки невідоме, щось, чого можливо варто боятись.

І ти розумієш, що просто звик до того що було, і розумієш, що далі все буде по-іншому, не як завжди. І дійсно саме це лякає, або ж просто викликає дискомфорт, адже ми живемо у світі звичок. Ми звикли вставати пізніше, ми звикли кожного понеділка проклинати свою роботу, звикли скаржитись на щось, звикли до того що відбувається навколо, звикли ходити завжди одним маршрутом, звикли однаково відповідати на більшість запитань і так можна продовжувати безкінечно, бо ми дійсно звикли. Наш стиль життя це теж, принаймні на можу думку, одна тотальна звичка. І все більш нічого.

Від усвідомлення цього мене приводить в шок, а точніше від цього мене теліпає немов би одержимого. Чому все так, чому так важко зробити щось не як зазвичай, по-іншому, навпаки. Так, звичайно є речі які мають бути сталими і не змінюватись, але більшість речей можна змінити і це треба зробити.

Просто по іншому, не як зазвичай привітатись зі знайомою людиною, побажати гарних снів тому з ким давно не спілкувався, прийти на роботу, хоча б на 3 хвилини раніше чи просто добратись іншим маршрутом. Або ж просто попробувати не говорити впродовж дня про щось, менше сидіти в соціальних мережах…

Це просто список, яких можна продовжувати, напевно, безкінечно. Бо інакше, просто не буває…

І ось задаючись питанням «що далі?», просто треба зрозуміти, що далі є все, що ти хочеш.

Головне не роби, як зазвичай.

Прокинься на 20 хвилин раніше, просто вийди по дихай повітрям, вже день буде прожитий по іншому. Просто не бійся щось поміняти, адже це прекрасно. І якщо ти читаючи це думаєш, що ні, це не так, то я тобі скажу, що не важливо чи погоджуєшся ти зі мною чи ні, просто візьми і зроби щось зараз в цей момент.

Зроби те, що ніколи б не зробив би цей момент, а потім знову зроби і так багато раз. І навіть не думай про те що буде далі, просто візьми і зроби не як зазвичай.

І не задавай питання про те, що буде далі. Це не варте твоїх сил.

Ти звільнився з роботи і не знаєш що буде далі, не йди в запій, як зазвичай, а пройди пішки 10 км.

Так це дивно і можливо безглуздо, але все рівно краще ніж те що ти робиш зазвичай.

Тебе кинув твій хлопець і замість того щоб плакатись подрузі піди в центр міста і всім усміхайся та роби компліменти. І це буде по іншому, ти забудеш про те, як тобі погано і просто почнеш жити далі, та заодно знайдеш для себе нове, цікаве заняття..

А знаєш, пишучи про це все, я дав відповідь на багато запитань, які мене вже мучили вже багато часу…

Ось і все. Задаючи собі питання про те, що буде далі, забудь його… І роби все, не як зазвичай…



Також раджу прочитати:

1 коментар може ще щось напишете?

  1. Stakeholder 17.05.2016 пише:

    Тема статті нагадала цей передвиборчий шедевр 😀
    http://mp3.cc/m/20723-Dress_Code/6882828-Ukra_na-Vpered/

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*