День неділі розпочинаємо із головної теми – місцевих виборів. Стільки місяців підготовки, агітації й саме сьогодні українці мають зробити свій вибір.
Звичайно, я ще досі не можу збагнути як у період пандемії коронавірусу можна робити скупчення людей, але це вже, мабуть тема іншого посту.
Зараз же розповім як я ходив голосувати. Одразу ж хочу зазначити, що давненько не голосував по місцю проживання адже в останні 5 років постійно працював у ДВК. У 2020 вирішив відмовитися від цієї практики.
По-перше, на цих виборах мало платять. Я вважаю, що сидіти цілий день у рукавицях, масці, видавати по 4 бюлетені, потім це все рахувати за 1500 гривень дуже мало. І це ще можна підхопити кляту заразу під назвою коронавірус. Ну, але скільки людей, стільки й думок.
Що ж, приходжу на місце голосування, при вході мене зустрічає дівчинка із питаннями Зеленського. Не бачив аби хтось заповняв ці анкети. Та й дівчинка не дуже то активна. Стоїть собі або ж просто «залипає» у мобільному телефоні.
Надягаю маску і пробую зайти всередину. Черга… Отакої, а кажуть ніби люди не хочуть йти голосувати. Як виявилося, разом зі мною на дільницю зайшов кандидат у мери Олег Синютка і журналістів налетіло у приміщення як мух.
Та, нічого, почекаю. На підлозі є наліпки з вимогою дотримуватися дистанції. Ще мить і мені міряють температуру. 36.8 – можна йти голосувати.
Підходжу до стола з моєю адресою. Даю паспорт і за мить мені починають видавати бюлетені. Їх 4 і на кожному треба розписуватися. Чує моє серце сьогодні багато хто недорахується бюлетенів. Що ще кинулося в очі – мало місця.
Отримані бюлетені беру й заходжу в кабінку. Ручки є, шторки нормальні й треба робити вибір. Якщо чесно, мені 33 і заплутався у цих паперах. Окрім бюлетеня на мера (тут ставимо одну галочку), в решті треба ставити галочку і писати цифру як на конверті за якого депутата ти голосуєш. Нічого важкого немає, але ж уявіть собі як це будуть робити старші люди. За них також треба не забувати.
Чую вже мені голос підказує рухатися. Щось я засидівся в кабінці. Важко зробити вибір, партій та вуйків з тітками стільки що не знаєш за кого віддати голос.
Виходжу з кабінки, ось і черга розійшлася. Культурно дякую охоронцю при вході, пшикаю руки антисептиком. Знову дівчинка з тими питаннями від Зеленського, не дуже вона зацікавлена давати комусь анкети. Напевно хлопець пише у месенджер, там цікавіше.
Вибір зроблено….
Автор статті: Vorobus.
А у нас на дільниці ручок в кабінках не було. Якщо хтось не мав своєї – мусив брати у члена комісії, а потім віддавати. Чергою керував хлопець з термометром. І не завжди вперед пускали тих, хто стояв першим у черзі. Хлопчина-термометр дивився, які столи швидше звільнялись, і викликав за адресами – щоб черга швидше рухалась. Людей було досить багато – десь 20 громадян на 08:10. В основному старші люди, які словосполучення “соціальна дистанція”, мабуть, зовсім не розуміють. Наче від того, що вилізуть комусь на голову, черга посунеться швидше. Також чергував один поліцейський.