Продовжуємо розповідати про те, яким би міг бути матч всіх зірок Юнацької Екстра-ліги.

«Схід»

Воротарі

Іван Белімов («BLACK SEA–PSV»). Капітан та лідер одеської команди, майстер відбиття пенальті, а також непоганий п’ятий польовий гравець. Все це про Івана Белімова, який вже давно заявляє про себе на повний голос та вважається одним з найкращих воротарів у своїй віковій категорії. І якби «Матч зірок» ЮЕЛ цьогоріч все-таки відбувся, то немає сумнівів у тому, що Белімов зіграв би там. Однак, у Белімова буде шанс зіграти на цьому заході у наступному сезоні, якщо юнацький «зірковий поєдинок» буде все-таки запланований.

Анатолій Наку (ДЮСШ Валки). Мабуть, завдяки цьому воротареві ми здебільшого і знаємо команду ДЮСШ (Валки). Цей воротар заявив про себе на повний голос завдяки відмінній реакції, лідерським якостям, а також вмінню підключатися п’ятим польовим до атак своєї команди. Окрім того, Наку дуже часто вражає порожні ворота суперників, коли вони йдуть «на п’ятого». І сюди ще можна додати той факт, що Наку ще й часто виконує пенальті та дабл-пенальті у складі своєї команди. Не маємо сумнівів у тому, що на Наку вже поклали око представники деяких команд PARIMATCH Екстра-ліги. Однак, оскільки Наку є пізнім гравцем 2005 року народження, то є ймовірність того, що ми побачимо його і у наступному сезоні ЮЕЛ, якщо валківська ДЮСШ гратиме там.

Перша четвірка

Олександр Пастух («ДЮСШ № 25-SkyUp»). За традицією, Олександр Пастух є головним «мозком» та мотором атак столичної команди. І це не дивно, адже приблизно 70 % атак команди Олександра Кривенди починаються саме через Пастуха, коли він на майданчику. І хоча Пастух у цьому сезоні вже не «капітанить» у складі «ДЮСШ № 25-SkyUp», все одно він залишається ключовою фігурою, і поєдинки «помаранчево-чорних» у першому колі це підтвердили.

Данило Андрієнко («BLACK SEA–PSV»). Уявити зараз стартову четвірку «BLACK SEA-PSV» без Данила Андрієнка дуже важко. Фактично наразі він виконує там майже ті ж самі функції, що й Олександр Пастух – у складі «ДЮСШ № 25-SkyUp». Більше того – Данило є тим гравцем, який однією своєю присутністю може зарядити своїх партнерів на боротьбу. І те, що без Андрієнка «BLACK SEA-PSV» – зовсім інша команда, можна було побачити, наприклад у повторному матчі проти «Урагану». Так, одесити там намагались не програвати боротьбу, але не вистачало людини, яка могла би завести команду. А Данило Андрієнко – саме такий гравець. І однозначно такий футзаліст міг би зіграти на «Матчі зірок» ЮЕЛ.

Володимир Романенко («BLACK SEA–PSV»). У цьому сезоні Володимир Романенко не грає у зв’язці з Данилом Андрієнком, як це було у попередніх сезонах, і багато хто вже звик до цього атакувального дуету одеської команди. Ми же вирішили поновити тандем Андрієнко – Романенеко у стартовій четвірці умовної збірної «Сходу». І якщо Андрієнко – це гравець, який може і розпочати, і завершити атаку, то Романенко – це футзаліст, який націлений саме на завершення. І він є залежним від передач партнерів по команді. Але як раз у контексті тих, хто «підноситиме снаряди» для Романенка у нашій збірній «Сходу» – повний порядок. Так що, з такими партнерами по команді Романенко цілком реально може показати весь свій потенціал.

Денис Сніцаренко («ДЮСШ № 25-SkyUp»). Звісно, не може обійтися стартова четвірка без гравця, який наразі бореться з «ураганівцем» Даміаном Запорожаном за звання найкращого бомбардира поточного чемпіонату ЮЕЛ. У цьому сезоні Сніцаренко був обраний капітаном «ДЮСШ № 25-SkyUp», і він не на словах, а на ділі доводить, що недарма партнери команді вирішили, що саме Денис має бути капітаном. Нагадаємо, що у сезоні 2019/2020 р. р. Денис Сніцаренко був найкращим бомбардиром чемпіонату України (U-15) серед команд Вищої ліги. Але тоді у нього фактично не було конкурентів у гонитві бомбардирів. Зараз є. І, звичайно, у Дениса є стимул стати знову найкращим бомбардиром чемпіонату, але вже – ЮЕЛ.

Друга четвірка.

Дмитро Мілевський («ДЮСШ № 25-SkyUp»). У позаминулому сезоні зв’язка Мілевський – Пастух була однією з найбільш продуктивних у першому чемпіонаті України (U-15) серед команд Вищої ліги. Зараз же Мілевський розвиває свої індивідуальні якості, що у перспективі йому може знадобитися. Одразу зробимо акцент на тому, що під індивідуальними якостями мається на увазі саме те, що він намагається у найважчі для команди моменти, коли не йде гра у Пастуха чи Сніцаренка, проявляти лідерські якості. І це – при тому, що раніше бувало таке, що Дмитро десь зловживав індивідуальними діями. Зараз же він трохи набрався досвіду та став більш командним гравцем. І це явно піде йому на користь.

Андрій Єлішев (ДЮСШ «Хвиля»). Один з лідерів харківської команди. У минулому сезоні, незважаючи на те, що грав зі старшими одноклубниками, був на провідних ролях у чемпіонському складі «Хвилі», яка стала чемпіоном України (U-19). Хоча при цьому він не викликався на перший збір оновленої збірної України (U-17). Хоча, за словами тренерського штабу «Хвилі», потенціал у Андрія хороший. А той факт, що він наразі входить до топ-трійки найкращих бомбардирів ЮЕЛ, є яскравим тому підтвердженням.

Віталій Ткачов (ДЮСШ Валки). Якщо Анатолій Наку – це лідер валківської ДЮСШ у воротах, то Віталій Ткачов – лідер саме серед польових гравців. Більше того – у нього є всі дані для того, щоб заявити про себе у футзалі на повний голос, зокрема і техніка, і швидкість, і відчуття та розуміння гри. І це – при тому, що команда з Харківщини більше орієнтована на футбол. Але за ті кілька років, які команда Віктора Детюка бере участь у всеукраїнських футзальних змаганнях під егідою Комітету ДЮФ АФУ, вона вже змогла непогано зарекомендувати себе, і навіть має певні здобутки (зокрема, чемпіонство у Першій лізі (U-15) у минулому сезоні та участь у минулому чемпіонаті ЮЕЛ. – А. Т.). І багато в чому про валківську ДЮСШ почали говорити саме завдяки воротареві Наку та універсалові Ткачову. Тому, місце у «зірковій» команді «Сходу» він заслужив.

Тарас Голубець («BLACK SEA–PSV»). У минулому сезоні цей «стовп» грав здебільшого у другій четвірці. Зараз наставник «BLACK SEA-PSV» Олександр Гірка знайшов Тарасові місце у першому квартеті своєї команди. І Тарас виправдовує довіру свого тренера, створюючи проблеми суперникам. І якщо говорити саме про «стовпів», то однозначно він є один з найперспективніших гравців цього амплуа саме серед своїх однолітків.

Третя четвірка.

Владислав Рахмаїл (ДЮСШ Валки). Третю четвірку починаємо формувати з одного з лідерів валківської ДЮСШ, а саме – Владислава Рахмаїла. З одного боку – він не завжди проявляє себе так, як Віталій Ткачов. До того ж, по його грі видно, що він все-таки більше футболіст, ніж футзаліст, чого не скажеш про того ж Ткачова. Однак, у Рахмаїла є ті риси, які можуть його довгий час годувати, якщо він залишиться у футзалі. Це організація атак, швидкість та бачення майданчика, яке трансформується у паси, більшість з них здебільшого перетворюються на гольові. Так що, на виході ми можемо отримати непоганого асистента, який не завадить будь-якій команді або PARIMATCH Екстра-ліги, або Першої ліги. Інша справа – для нього цей сезон є останнім у юнацькому футзалі, тому для нього важливо «вистрілити» тут і зараз.

Дмитро Суворов («ДЮСШ № 25-SkyUp»). Один з двох гравців другої четвірки «ДЮСШ № 25-SkyUp», якого ми взяли до нашої символічної збірної «Сходу». І на це є свої причини. Суворов відрізняється тим, що виконує великий обсяг чорнової роботи. А практично нещодавно він почав проявляти і лідерські якості, беручи у важливі хвилини гру на себе та забиваючи важливі м’ячі. Проте, Дмитрові ще потрібно додати у стабільності, як і його колегам по четвірці столичної команди. Тим більше, що у наступному сезоні «помаранчево-чорні» якщо і гратимуть у ЮЕЛ, то вже без Мілевського, Сніцаренка та Кармаліти. Тому, наразі Дмитро вже має ставати одним з тих гравців, хто поведе «ДЮСШ № 25-SkyUp» до нових перемог.

Владислав Ткаченко (ДЮСШ «Хвиля»). На відміну від свого одноклубника Андрія Єлішева, Владислав Ткаченко викликався на перший збір юнацької збірної України (U-17). І перше коло ЮЕЛ показало, що він цілком реально заслужив на цей виклик. Разом з Єлишевим, Ткаченко складає ударний кулик «Хвилі», який допоміг харківській команді піднятися на поточну другу сходинку турнірної таблиці. І однозначно на нього варто звернути увагу.

Юрій Тукалевський («ДЮСШ № 25-SkyUp»). Ще один перспективний «стовп», який наразі конкурує з Андрієм Гридьком за місце провідного «півота» (іспанською «pivot» – «стовп». – А. Т.) у другій четвірці «ДЮСШ № 25-SkyUp». Однак, у кожного з цих гравців є свої сильні сторони. Зокрема, Гридько – це класичний «стовп», який може десь «протаранити» оборону, а подекуди просто замкнути простріл на «п’ятачок». А Тукалевський – це такий собі «рухливий» «стовп», який баражує по всьому фронту атаки. У такому стилі свого часу діяли вихованці енергодарського «Темпу» – Артем Мороховець та Данило Лущай (останній, щоправда, вміє і непогано починати атаки своєї команди. – А. Т.). Однак, обираючи між двома дійсно талановитими гравцями, зупиняємо вибір на Тукалевському.

Тренер: Віталій Чернишов (ДЮСШ «Хвиля»). Наставник харків’ян однозначно заслужив на те, щоб очолити збірну «Сходу». Погодьтесь, далеко не в усіх командах у вітчизняному дитячо-юнацькому футзалі (не тільки у Юнацькій Екстра-лізі) є тренери з досвідом роботи у Вищій лізі, яка потім трансформувалася в Екстра-лігу. У Віталія Чернишова такий досвід є – все-таки, він довгий час очолював харківський «Моноліт». До того ж, не забуваємо, що саме цей фахівець привів у 2019 році команду ХНУ ім. В. Каразіна до срібних медалей чемпіонату Європи серед закладів вищої освіти. Додайте сюди ще й титул віце-чемпіона Європи, який був свого часу завойований у складі національної збірної України у якості гравця. Погодьтесь – регалії вагомі. Однак, регалії не грають у футзал. Але досвідчений тренер наразі дає хороший результат, і стає зрозумілим, що наразі він готує нову команду, яка зможе «пошуміти» зокрема і на студентських чемпіонатах України та Європи (тобто, фактично робимо висновок, що нинішній склад «Хвилі» складатиме у майбутньому кістяк «каразінської» команди. – А. Т.). Зараз же «Хвиля» йде другою після «Урагану», і це – багато в чому заслуга Віталія Чернишова.

Отже, якби «Матч зірок» Юнацької Екстра-ліги відбувся цьогоріч, то, можливо, саме такими були би склади команд-учасниць цього поєдинку. Однак, це лише за версією футзального порталу «5х5». А є ще думки капітанів команд, тренерів, а також представників Комітету ДЮФ АФУ. І, можливо, їх думки та побажання будуть також враховані, якщо «Матч зірок» ЮЕЛ відбудеться у наступному сезоні.

Автор статті: Vorobus.