Продовжуємо говорити про дитячо-юнацький футзал в Україні.

Навесні 2014 року почалась окупація Росією території України – Криму, Луганської та Донецької областей. І від цього серйозно постраждав український футзал. По-перше – залишились без домівок три команди з тих регіонів: «Єнакієвець» (Єнакієве) та «ЛТК» (Луганськ), які грали у Екстра-лізі, а також «Буран-Ресурс» (Донецьк), який грав у Першій лізі (у сезоні 2013/2014 р. р. «Буран-Ресурс» вийшов до фінальної частини чемпіонату України серед команд Першої ліги. – А. Т.).

Але найбільш болючі втрати були у дитячо-юнацькому футзалі. Через окупацію частини Луганської та Донецької областей з української футзальної мапи зникли такі команди-учасниці Української дитячо-юнацької футзальної ліги (УДЮФЛ), як Академія «ЛТК» (Луганськ), НВК № 49 «Надія» (Макіївка), «ВАВК» (Володимирівка), «Донтекс» (Донецьк), ДЮСШ (Амвросіївка), «Стірол-ДЮСШ № 2» (Горлівка). Дві останні команди з цього списку неодноразово ставали чемпіонами України, володарями Кубку України та Кубку УДЮФЛ у різних вікових категоріях, а також перемагали на різних міжнародних турнірах з футзалу. Більше того – через відсутність цих команд суттєво впав рівень чемпіонату України серед юнаків 2000-2001 років народження.

Саме ці юнаки мали би представляти Україну на першому чемпіонаті Європи (U-19), який у 2019 році проходив у Латвії. І саме через відсутність юнаків з зазначених вище команд потенціал юнацької, а потім і юніорської збірної України був суттєво обмежений, а головному тренеру збірної України (U-17) (яка, відповідно, потім трансформувалася у збірну України (U-19). – А. Т.) довелося обирати з того, що залишилось. І це, на думку автора цього матеріалу, було головною причиною того, що збірна України (U-17), складена з юнаків 2000-2001 років народження, не пробилась до фінального етапу футзального турніру Юнацьких Олімпійських Ігор – 2018, які проходили в Аргентині. Так, ці юнаки потім вийшли до фінальної частини Євро-2019 (U-19), але є підозра, що якби не втрата перспективних гравців, які, на жаль, були на окупованій території, то «синьо-жовті» цілком реально могли би вийти з групи. Однак, цього не сталося…

Тим не менш, за деякий час український дитячо-юнацький футзал пристосувався до нових реалій та почав поступово відроджуватись. І дуже потужний поштовх відродженню дитячо-юнацького футзалу дали кілька серйозних подій.

Перша – це проведення у 2016 році турніру «Кубок Конференцій» у київському Палаці спорту у двох вікових категоріях. У цьому турнірі брали участь юнаки 2002 та 2004 років народження. І саме ці юнаки потім склали основу збірних України U-15 та U-13, які у підсумку здобували перемоги на міжнародному турнірі «Montesilvano Futsal Cup», а вже через кілька років виходили у півфінали Євро-2022 (U-19) в Іспанії та Євро-2023 (U-19) у Хорватії. Проте, до цього ми ще повернемось.

А поки перейдемо до другої події, яка позитивно вплинула на подальше відродження українського дитячо-юнацького футзалу – це створення Юнацької Екстра-ліги, яка у дебютному сезоні (2017/2018 р. р.) проходила у віковій категорії U-16, а вже з наступного сезону вже була у категорії U-17. І кістяк Юнацької Екстра-ліги складали вже згадані вище юнаки 2002-2004 років народження. Тому, можна сміливо сказати, що участь у Юнацькій Екстра-лізі стала вагомим трампліном для юних гравців, які потім грали у збірній України (U-19) на юніорських Євро. Окрім того, переважна більшість цих гравців вже грає в основних складах клубів VBET Екстра-ліги, а дехто успішно грає за кордоном.

І третя подія, яка сталася в українському дитячо-юнацькому футзалі – це розділення команд у різних вікових категоріях на Вищу та Першу ліги, а також прямі трансляції матчів дитячо-юнацького чемпіонату України на офіційному YouTube-каналі Комітету дитячо-юнацького футзалу Асоціації футзалу України, а також на футзальному порталі «5х5». І завдяки цьому глядацька аудиторія саме у дитячо-юнацьких змагань суттєво збільшилась.

Незабаром продовжимо…

Автор статті: Terentyev.