26.05.2026 р. 
Вже більше тижня львів’яни та гості міста живуть у новій тарифній реальності громадського транспорту. І, як завжди, все «для зручності пасажирів».
Актуальні розцінки виглядають так:
• студентська ЛеоКарт — 11,5 грн.
• ЛеоКарт / додаток — 23 грн.
• банківська картка або телефон з NFC — 26 грн.
• готівка — 30 грн.
Багаж, якщо раптом ви не просто людина, а людина з речами, теж має свою ціну: 23 грн безготівково і 30 — якщо ви прихильник класики й кешу.
Абонементи теж є, щоб життя зовсім не здавалося простим:
• студентський — 575 грн.
• загальний — 1150 грн.
Ну і щоб уже остаточно стимулювати фінансову дисципліну — штраф за безквитковий проїзд 520 грн. Демократія в цифрах виглядає переконливо.
Чи стало їздити краще?
Все відносно. З одного боку, рухомий склад поступово оновлюють — і це той рідкісний випадок, коли маршрутка вже не завжди нагадує транспорт для перевезення всього, що влізе, включно з картоплею та життєвим досвідом пасажирів.
З іншого боку, відчуття стабільності нікуди не зникло: ти все ще не знаєш, чи буде тобі тепло взимку, чи електротранспорт вирішить, що “мінусова температура — це не його проблема”. Минулого сезону, кажуть, опалення в салонах інколи існувало в теорії. Цього року буде цікаво перевірити практику.
Контролери: ранковий сюрприз
Окрема історія — контролери. Бо що може бути кращим за ранковий трамвай о 6:00? Правильно — контролер у цьому ж трамваї.
Дуже дисциплінує. Особливо коли ти ще не встиг зрозуміти, де ти, хто ти і чому 23 гривні раптом стали питанням виживання.
Але тут чесно: 23 грн за проїзд виглядають значно приємніше, ніж 520 грн штрафу. Математика проста, майже як у підручнику з мотивації.
ЛеоКарт і цифрове майбутнє
Окрема філософська тема — додаток ЛеоКарт. Ідея правильна, але реалізація інколи нагадує квест: встигни авторизуватись, поповнити рахунок і оплатити — поки не зайшов контроль або не зник інтернет, або не зник сенс всього цього процесу.
Цифровізація, кажуть, для зручності. Просто інколи зручність має власний характер.
Підсумок
Їздити, мабуть, стало трохи цивілізованіше. Але відчуття, що транспорт у Львові — це маленька щоденна лотерея з тарифами, температурою в салоні і настроєм контролерів — нікуди не зникло.
Просто тепер квиток у цю лотерею трохи дорожчий.
Автор статті: Vorobus.
Мене завжди цікавила така математика: а що би було, якщо б електротранспорт зробити безкоштовним?
Він і так дотаційний, тобто на лєтрику, зарплати і ремонти постійно йде якась сума з бюджету. Якщо проїзд безкоштовний, з цієї суми мінусуються:
— витрати на друк паперових квитків (вони ще є)
— витрати на обслуговування валідаторів
— зарплати контролерів і всього решта бюрократичного апарату відповідального за процес «обілечування»
Чи є доходи з продажу квитків суттєво більшими, ніж економія на спрощенні процесу?
Питання майже риторичне, бо відповідь на нього може дати тільки ЛТТУ, а вони таких розрахунків робити не будуть, бо при «неправильному» (для них) результаті можна нарватися на скорочення штату 🙂
Хоча… Денно і нощно бомблений Харків може собі дозволити безкоштовне метро. А метро — це, на секундочку, відносно здоровецькі такі електропоїзди, які «жеруть» в рази більше за трамваї чи тролейбуси. Плюс освітлення станцій, плюс ескалатори.
Безкоштовний електротранспорт у Львові очевидно був би в рази дешевшим, алн щось слабо віриться, що це колись станеться 🙁