Новий рік минув, але відлуння святкувань ще будуть згадуватися довго.

Хтось згадує як він напився, хтось як тости казав, хтось як олів’є їв, хтось як з дівчиною познайомився, хтось як спав у хаті і йому було все по барабану, а хтось як ваш автор – щось інше. 🙂

Інше – це Дід Мороз. Не подумайте, що до Воробуса приходив цей дідуган і приніс подарунки. Воробус був нечемний і йому самому прийшлося перевтілитися у чоловічка із червоним носом.

Сьогодні у своїй статті я розповім про те: «Як я був дідом Морозом».

Як це ним бути, чи треба перед тим готуватися, що подарувати людям та багато іншого читайте далі.

Ідея відсвяткувати цьогорічний Новий рік по-особливому у мене виникла вже давно. І якщо організаційними питаннями по проживанню і харчуванню нашої компанії займалися інші люди, то ваш автор вирішив здивувати публіку чимось незвичайним.

Салюти, незвичайний салат, сауна – це вже щось застаріле, хотілося чогось нового. І ідея у голову таки прийшла.

Воробус надумав перевтілитися у Діда Мороза. Таку роль прийшлося виконувати вперше, а отже хвилювання як завжди перед чимось відповідальним було і велике.

Що подарувати? Як не осоромитися перед своїми колегами? Як зробити так, щоб свято запам’яталося?

Перед тим як перевтілитися в образ, я кілька разів читав різні сценарії з інтернету. Там як завжди можна знайти всілякі програми. Але, виступи довгі, треба багато люду і я вирішив весь текст придумати сам.

Скажу вам, що Новий рік ми відзначали не у місті і це суттєво мені допомогло.

Костюмів як таких, окрім шапочки, я не мав і це мене трохи розчаровувало. І тут на допомогу мені і снігурці, яку я все-таки знайшов, прийшли наші хазяйки у яких ми гостювали (велика їм подяка).

Виявляється, на запитання чи є у вас якісь новорічні костюми, вони нам стільки усього принесли, що можна було не тільки одного Діда Мороза одягнути, а декілька.

Багатьох не вбирали, а вдягнули тільки мене і мою снігурку. Були ми такі собі гуцульські персонажі.

Подарунки?

Вони в голову також прийшли якось спонтанно. Навіть думати довго не прийшлося.

І тут настала хвилина виходу. Коли мої друзі якраз готувалися проводжати Старий рік зайшов я і давай всім розказувати як я за них не забув і прийшов всіх привітати. Потім з’явилася снігурка, яка як завжди запізнюється. 🙂

Після коротенького виступу настала черга подарунків. Вони були всілякі, але я не скажу що саме я подарував, бо дівчата найперше потім мене приб’ють. 🙂

Скажу лише, що в кінці-кінців Дід Мороз за відсутності кроля, взяв сусідського кота на вулиці і подарував найстаршому нашому товаришеві як у честь символу Нового року.

Загалом, як на мене виступ вдався, принаймні мої друзі були задоволені. 🙂 Я вкотре переконався, що якщо чогось дуже сильно захотіти – це неодмінно можна зробити.

А статтю я завершу словами, які говорив дідуган із бородою: «Вірте у Діда Мороза і він обов’язково до вас прийде».

Автор статті: Vorobus.