На даний час інтернет став неодмінним атрибутом у кожному домі. Без нього вже важко уявити своє життя як скажімо без холодильника чи телевізора.
У всесвітній мережі ми шукаємо інформацію, читаємо новини, бавимося ігри, а ще ми знайомимося.
Переважно це відбувається за допомогою соціальних мереж, яких зараз наплодилося ой як багато.
Нічого я проти них не маю, але випадок, який нещодавно трапився у Литві не може не насторожувати. Як-то кажуть познайомилися. 🙁
Люди, які користуються соціальними мережами чи сайтами знайомства не можуть спокійно сидіти зложивши руки, вони у них аж чешуться комусь написати, позагравати і так далі.
Це все природньо. Молоді чи навіть старші люди шукають свої половинки, чому б це не зробити за допомогою новіших технологій.
Спілкування у віртуальному світі колись та й має перерости у спілкування у реальному світі, тоді стає набагато веселіше. Чи зможе людина бути таким же чудовим співрозмовником як в інтернеті, чи вона бува часом не якийсь даун чи не дурачок. Від цього ніхто не застрахований.
Чи могла подумати неповнолітня дівчинка із міста Алітус (Литва), що її зустріч із також неповнолітнім 14-ти річним хлопцем через мережу Facebook стане останньою у її житті?
Хлопець з дівчиною познайомилися у соціальній мережі, деякий час переписувалися за допомогою згадуваної соціальною мережі, а потім все-таки вирішили зустрітися. Так мабуть робить не одна людина, яка хоче знайомств.
Не тут то було, вони то зустрілися, але опісля тіло дівчинки знайшли мертвим на одній із автобусних зупинок.
Для чого цей нелюд вбив її, що його штовхнуло на цей вчинок невідомо.
От тобі і знайомся після цього через інтернет, яка гарантія того, що з вами при зустрічі також шось не зроблять?
Що насторожує, так це те, що подібні вбивства трапляються все частіше і частіше.
От скажімо минулого року 22 річна жінка вбила свою маленьку дитину через те, що малюк не давав їй спокійно бавитися у її улюблену гру «Фермер».
А вже цього року у нашій країні, не десь там закордоном, а саме у нас, чоловік вбив дівчину через сварку причиною якої став статус В Контакті.
Будьте обережні зі знайомствами через всесвітню мережу під назвою інтернет. Ви ж ніколи не знаєте, хто сидить по той бік монітору і як він буде себе поводити, коли зустрінеться з вами в реальному житті.
Інтернет – зло?
Дякую за увагу.
При підготовці публікації використано матеріали із сайту tsn.ua.
Автор статті: Vorobus.
Це ппц. 🙁 Як таке можна зробити? Що тобі легше від цього вчинку стало?
Невинна дівчина повинна помирати від якогось дибіла.
Більше нічого додати.
P.s. Колись люди жили без інтернету і також весело проводили життя.
без слів…:(
Воробус картінка ужасна! сідай 2 !
Це жахливо! На щастя мені особисто відомі тільки позитивні історії знайомства в інтернеті зі щасливим кінцем 🙂
А картинка і справді ужасна!!!!! Трошки перестарався…
По пальцям видно, що то чоовіча рука…
певно п. Воробус полив кетчупом свою руку, щоб зробити фото на цю статтю :)))
“Щасливий кінець” – то ж порнуха!
А ти що любитель порнухи? 😀
до чого тут інтернет? навпаки нет хоч дає можливість хоч якось взнати людину, попереписуватись, подивитись фотки, поговорити через скайп в кінці кінців, перед тим як зустрічатись, ну а уродів всюди вистачає, оскільки доступ до нету мають всі, то і там їх дофіга, сталось би цe після знайомства у клубі, думаю ми б зараз тринділи зовсім на іншу тему
А ти що хіромант, що так відразу розпізнав чия то рука? 😀
А ти чо такий допитливий…
Шкода дівчини-вона надіялась на приємне побачення!!! А не тут то було!!!
полюбе
щого так
а не на руку
як бачиш, Архіваріусе :))))
як говориться: “Я не волшебник – я только учусь”
ну по особистому досвіду спілкування в інтернеті, покішо більша частина знайомств позитивна.дійсно познайомилась з дуже хорошими людьми з якими би просто так на вулиці чи десь в кафе ніколи не познайомилась,це люди з різних куточків світу,так само знайшла тих з ким ходила в садіку на горщик,дуже цікаво всетаки було дізнатись як в них життя склалось.ось в мене таке покішо позитивне враження і надіюсь воно не поміняється в гіршу сторону 😉
також в інтернеті я познайомилась з мої коханим, нікрапелькі не жалію, а на вулиці я його ніколи б не зустріла… 🙂
Я так само в інтернеті зустріла свого коханого, і моя сестра теж…і ще багато знайомих 🙂
Майже нереальна історія, у реальному світі.
Набираю жадібно я пароль –
Потрапляю у мережу,
Мукигаю до,ре, мі, фа, соль.
За повідомленнями стежу.
Домовляюся на 18.00
Поблизу Монументу Свободи,
Продовжую мугикати ре, соль
Зодягаю я чоботи.
І ось я на місці призначення
Все неначе іде по плану.
Забув я квіти – це немає значення.
Купив я плитку шоколаду.
Чекаю таємну незнайомку –
Тремтять обидва коліна,
Уява малює її фігуру –
На ймення вона – Поліна.
Здалека бачу силует –
Стежу за її ходою,
Неначе вправнийдиригент –
махаю я рукою.
І ось пройшла повз мене –
Неначе трамвай зимою.
Агов! Зупинися!
Нечує Вона нікого …
Постій, дивна незнайомко!
ясний промінь серед сірих мас,
Дозволь побачити мені твої очі
Відчути обличчя, що бачив у снах.
Незнайомко, сядемо поруч,
Погляньмо у вічі один одному.
Неначе покірна здобич –
не можу опиратися потягу
І ось повертається обличям до мене
Та єдина, якій я писав у снах.
В інтернеті вона була іншою
закрадається у голові Жах.
Починає мовити до мене –
Голос дивний , ніби мій.
Дивлюся – волосся на руках,
Немає підмальованих вій.
Мене охоплють страхи:
Що це? Хто це ?Mamma mia!
Кульгавий погляд, небрита щетина.
О ні ! Так це ж мущина!
Я гадав, вона посміхнеться –
і зірки будуть танути.
Я гадав, дивишся їй у вічі
і небеса будуть переливатися.
Насправді – правда гірка
Між шиєю та грудьми – кадик
– Виявилося – це… мужик.
Втікаю я вуличками міста –
Переді мною каскад.
уявляю щойно побачене обличчя
потрапляю думками у пекельний сад.
В’язень власних думок.
Загубився я у натовпі…
***
Будьте обережними, вибираючи знайомих в інтернеті.
(С) bankiduki
Це майже як у Кос-Анатольського:
На трамвайній зупинці я зустрів дівча чудове,
Зав’язалась розмова – за словечком слово…
😀
Я от читаю витвори банкі і ніяк не можу зрозуміти, це така по…їстична поезія чи по…їстична проза? :-D))
Та маю невелику слабість усім цікавитися. 😀
Це намагання стати поетом-прозаїком або навпаки. На сьогодні його статус визначити важко, але якісь задатки є, так як і у Воробуса. Але нехай пише, може з цього щось вийде. Головне щоб на парканах не писав 😀
axaxaxa)) pysaty na parkanax tse mystetstvo 🙂
Stakeholder, a ty chym govoryty libshe sam shos’ napysav….
Так це мистецтво недоумків. 😀
Так, один мудрий чоловік сказав:
“Учись, мой сын, ибо наука сохраняет опыт быстротекущей жизни”.
У-ха-ха. 😀