Як я вже повідомляв, вчора ваш автор з колегами ходив на футбол, а саме на поєдинок молодіжних команд наших Карпат і харківського Металіста.

Так от, ідучи по дорозі додому, мій колега пан Jorgen раптом згадав, що саме сьогодні у Львові відбувається цікава подія, а саме зустріч твіттерян і не тільки.

Це така собі зустріч інтернет-користувачів, за допомогою якої можна вийти з віртуального світу і, нарешті, познайомитися вживу.

Організатором цього культурного дійства став мій давній приятель, шановний пан Тарас Амброз (ELECTRIC) і компанія.

Саме Тарас запросив мене скромного на цю вечірку. Щоб отримати запрошення туди, перед тим треба було зареєструватися.

Я так і зробив, хоча до останнього не знав чи піду на цю зустріч чи ні. Чому спитаєте ви? А тому, що мало кого знаю, а хочеться, щоб було весело.

У програмі твіттер-вечірки було багато заходів.

Я з Йоргеном потрапили якраз на заходи, які відбувалися у закладі під назвою MIXX Party Club & Restaurant, а саме виступи квнщиків, виступи гуртів «Алоізій Карамболь» з акустичною програмою і «Хмародери».

Вхід на вечірку був безкоштовний, єдине, що вам там треба було зробити це за бажанням замовити якийсь коктейль чи пивко. Ну, це вже хто що забажає.

Коли ми зайшли у епіцентр самого дійства, перш за все що мені кинулося в очі, що всі на мене звернули увагу. Чого б це, цікаво?

Але, мабуть тому, що якраз був антракт і люди собі сиділи відпочивали.

Перш за все що я зробив, так це поставив собі за мету знайти пана Тараса Амброза. Це єдина людина тут, яку я більше менш знав, не рахуючи колеги, який прийшов зі мною.

Що цікаво, зробити це мені вдалося доволі швидко і під час перерви навіть вдалося перекинутися з ним кількома словами за бокалом пивка.

В честь свята я вже вирішив попити цього напою.

Тільки не смійтеся, прогулюючись клубом на мене очікувала несподівана зустріч. Йду я за пивком і тут зустрічаю пана П. Оце так. Виявляється він теж вирішив відвідати цю вечірку.

Пауза завершилася і пішла жара. Організатори почали проводити різні конкурси, почала грати музика, скажу чесно, що ваш автор навіть потанцював пару танців, а чого встидатися?

Єдине, що мені не сподобалося, так це те, що ніяк я не міг знайти дівчини, яка б була одна. То вони були з хлопцями, то з обручками на руках.

Офіціантки клубу, скажу чесно, були досить симпатичні. 🙂

Ага, ще забув сказати, не тільки на вечірці я знав Тараса, згодом до мене почали підходити люди і казати що мене знають. Через деякий час я розумів звідки. 🙂

Блогери – сила.

Потім ще була дискотека, але Воробусу треба було вже йти додому. Діти є діти, тому за ними треба глядіти. Повеселився і вистачить.

Хотілося би подякувати пану Тарасу за цю вечірку, і чекаємо нових запрошень від нього. Як він сказав мені особисто, зустрічі ще будуть і не одна. 🙂

Автор статті: Vorobus.