Сьогодні надворі 18 червня, понеділок, перший робочий день. Надворі спека, можна йти і купатися в річках. 😀 Але, побережемо це задоволення аж до вихідних днів. От тоді вже можна відірватися по повній.

А ще, хто не знає, сьогодні свої іменини святкують люди, які носять таке чудове ім’я як Ігор.

Ваш автор також називається Ігор, але я себе вітати не буду, а привітаю своїх колег, друзів, знайомих із Днем Ангела.

Бажаю вам лише мати позитивні моменти у житті і міцного здоров’я, а решта все прийде із часом.

З самого ранку Воробус думав, що у мій адрес посипеться велика кількість привітань, але окрім рідних мене більше так і ніхто не вітав. Чому? Та тут причин може бути багато.

Лінь, а хто я такий, щоб мене вітати, «контакт» не нагадав про іменини, а лише про день народження, банально не знали.

Спробую детальніше розглянути ці варіанти.

Отже, перший варіант – лінь. Може бути, надворі спека і ще не всі зрозуміли що і до чого. Ваш автор лише зараз почав вітати своїх дружбанів Ігорів з іменинами.

Другий варіант – а хто я такий? Ви знаєте, є таке. Але, на це не варто звертати увагу. Я вважаю, що людина, яка хоче когось привітати завжди знайде можливість і час, а відмазки – вони завжди були відмазками.

Третій варіант – нагадування ВКонтакті.

Ооооооо так, колись ПВС правильно сказав, що якби не нагадування про день народження в цій соціальній мережі, то мало би хто знав що в його так званих друзів є іменини.

Четвертий варіант – банально не знали. І таке буває, бо якщо будеш запам’ятовувати всі іменини, то може бути вибух мізків. 😀

Якби там не було, своїх знайомих, колег, друзів вже зараз починаю вітати, а щодо мене, то як вже буде, то буде. Це не день народження, що всі за тебе забули, тут лише іменини.

Хоча, знаю багатьох людей, які дуже ображаються, що їх мало хто вітає, а я би не радив. Як вітають вас, так би я би й вітав їх. Вся система.

До речі, зранку на роботі всі жартували, що ніколи би не подумали, що саме 18 червня є іменини Ігорів, напевно їх святкують раз в чотири роки. 😀

P.S. Якраз, коли дописував цей пост, прийшло вітання від пана Марсело (друга по 1517), що дуже приємно. Все-таки, є люди, що пам’ятають. 🙂

Автор статті: Vorobus.