Людство в усі часи мріяло про краще життя. За різних періодів і соціально-економічних формацій інтелектуали придумували шляхи подоляння криз, змін у несправедливих стосунках між владою і народом. Фантазувалося про „скатерті-самобранки” чи літаючі килими.

Колись давно, ще за феодалізму були хлопаки, що писали про суспільства рівних і заможних. Напевно, багато хто чув про Томаса Мора з його „Золотою книгою про острів Утопія” або Томазо Кампанеллу з філософськими фантазіями про „Місто сонця”.

Навіть комуняки кажуть, що Маркс, Енгельс і Лєнін теж своїми політологічними багатотомними опусами прагнули переконати людство у кращій долі. Правда житя показало, що „вєрниє лєнінци” таки зуміли створити кращу долю для себе за рахунок знущання над мільйонами.

У сучасній Україні усі, хто причетний до прийняття владних рішень завжди говорили про особисту самопожертву заради суспільного блага. Реально ж ми стали лише загальною масою, що фінансує зажирілу чиновницьку братію.

Чинуші настільки знахабніли, що вже почали втручатися у діяльнісь великого бізнесу. Олігархи тепер не просто дають вказівки, а просять(!) підтримувати їх комерційні інтереси. Надзбагатитися вони можуть лише завдяки серйозному прогину перед верховними правителями держави.

Фактично в Україні склалася революційна ситуація коли багаті хочуть правити, чинуші не можуть правити (бо тільки чекають готівкових фінансових вливань від багатих), а народу – пофіг.

Враховуючи актуальність потреби зміни на краще, у нас досить швидко можуть відбутися кардинальні зміни.

Уся повнота влади у країні належатиме парламенту з 150 депутатів-олігархів. Потрапити у цей орган буде можливо через так званий майновий ценз (а не вибори). Той, хто буде сплачувати найбільші податки і буде в числі верховних управлінців. Єдиною виборною посадою буде голова парламенту зі статусом „першого серед рівних” – керівника держави.

Така олігархічна республіка буде, насамперед, вигідна народові. Адже кожен розумний підприємець з владними амбіціями буде прагнути розвинути свій бізнес до стану величезного прибутку, щоб сплатити податок у величині, що дасть можливість пройти до парламентської (державної) влади. Казна стрімко буде наповнюватися грішми й відповідно зростуть зарплати, запрацюють соціальні проекти, з’явиться можливість виплачувати фантастично високі пенсії і стипендії.

Бізнес-провайдери заради збагачення і влади (щоб дотягнутися до 150-ки владних) будуть розширювати виробництво, збільшувати кількість робочих місць. В Україні пропаде безробіття, найманці перестануть висловлювати незадоволення владою, такі поняття як „мітинг” і „демонстрація” пропаде взагалі. Наступить загальна ідилія між владою і народом. А головне – москалів порозриває від заздрості.

…Щастя не за горами!

Автор статті: zars.