«У лісі-лісі темному…» – добра мила дитяча пісенька про весь час зелене колюче деревце відоме кожному. Уже давно поламаний стереотип темного лісу, бо вирощування ялинок до новорічних свят уже давно поставлено на комерційну основу. І ростуть вони «на продаж» на спеціально відведених світлих галявинах-плантаціях, чекаючи свого часу для вирубування.

Перекази, що дійшли до наших днів, стверджують про такий собі народ на ймення гуни (їх держава знала найбільшого розквіту в V столітті нашої ери), у повір’ях яких ялинка була священним деревом. Є версії ніби саме вони були першими у Європі, хто використовував ялинку на святкуванні початку року.

Реальні історичні підтвердження про новорічну ялинку сягають Німеччини середини ХVІ століття. Тоді представники Реформації в Баварії на чолі з Мартіном Лютером почали святкувати зимові свята, ставлячи у своїх домівках хвойне дерево. Воно тоді ще не прикрашалося. До речі, саме лютерани почали відзначати Різдво у тихій домашній обстановці і започаткували ту класичну насьогодні «родинність» свята.

Ідея прикрашати домівку зеленим деревом на Різдво дуже швидко поширилася у всій Західній Європі. Перші прикраси на ялинках історики зафіксували в Ельзасі (сучасна Франція) у 1605 році: “На Різдво в тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішуру”.

На початку ХІХ століття ідею встановлювати і прикрашати ялинку схвалила римо-католицька церква. Ватикан офіційно встановлював ялинку на Різдво.

У Московському царстві на святкування 1700-го року цар Петро І указом змусив усіх встановлювати ялинки. (Він це бачив у Європі, коли вчився в Німеччині та Нідерландах). Але надто «бородата» Росия тоді не сприйняла традиції. Наступні спроби із встановлення зеленої колючки сягають 30-х років ХІХ століття коли петербурзьке німецьке дворянство почало прикрашати ялинки у своїх будинках. До кінця ХІХ століття така ідея сподобалася і російській еліті.

Коли почалась Перша світова війна, то в 1916 році російська православна церква заборонила ялинку в Росії як ворожу «німецьку традицію». Більшовики до 1935 року обзивали ялинку «буржуазним пережитком». Натерпілося те деревце в Росиї досить таки багато.

В українців ялинка прижилася вже в другій половині ХХ століття. У цей час святкове дерево вже активно культивувалось, «розкручувалось» і встановлювалось як у Європі, США, Азії, так і в країнах радянської орбіти.

Традиція хороша, добра. Сучасний світ відкинув будь-які ідеологічні чи релігійні чинники стосовно новорічної ялинки. Вона є просто яскравим символом радісного свята, з яким люди пов’язують позитивні надії на краще.