21 лютого світове співтовариство щорічно відзначає як Міжнародний день рідної мови. Є така всесвітня організація при ООН як ЮНЕСКО (назва за англійською абревіатурою – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO), яка займається співпрацею з усіма державами, членами ООН, питаннями освіти, науки, культури, охороною світових пам’яток архітектури, сприяє міжнародній духовно-інтелектуальній співпраці. ЮНЕСКО декларує 21 лютого як день підтримки усіх світових мов.

Цей День почали відзначати з 1999 року. ЮНЕСКО визначає мову як “ознаку культурної приналежності особи”. У наш час вважається, що у світі існує понад 6 тис. мов, якими відбувається “живе” спілкування. Правда вчені стверджують, що не документуються (реєструються) мови, якими говорить менше 100 людей (виявляється є і такі!).

З тих шести тисяч, за твердженнями вчених, половина мов на грані зникнення, бо не передається наступним поколінням. Такими “проблемними” мовами вважаються ті, якими розмовляє менше 10 тис чоловік.

Для українців в цей день варто задуматися над проблемою збереження своєї мови. Українська мова історично століттями була під пресом різних етносів-завойовників, але вижила і нарощує свою ідентичність. Навіть із запозиченням багатьох іншомовних слів, українська мова зберегла свою автентичність.

Український президент Леонід Кучма Указом 1997-го року встановив „День української писемності і мови”. Він припадає на 9-е листопада – за православним календарем це день вшанування Нестора-літописця. При чому у тексті Указу зазначається потреба урахування „важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства”. У цей день з 2001 року традиційно проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. У ньому беруть участь українці (і не тільки) з дуже багатьох країн світу. В останні роки нараховували понад 5 млн. учасників щорічно.

Конкурс знавців української мови проводився коштами українських, закордонних меценатів і державою в особі Міністерства освіти. У 2010 році міністр Табачник припинив фінансування цього проекту. Конкурс є донині, але не фінансується державою Україна.

На зло асиміляторам від нашої влади і з-за кордону усі народи України мають добре задуматися хоч раз на рік, до якого роду-племені вони належать, якою мовою розмовляють, чиї традиції відзначають, хто є ворогом рідного етнічного начала. Зрештою, мусимо усвідомити, що зобов’язані говорити на мові тих рідних і близьких, чиї могили відвідуємо за життя.