Нема у Ворообуса бажання писати про проблеми у нашому місті, країні та у світі. Тому, останньою публікацією сьогоднішнього дня буде цікавий випадок із Воробусом, що нещодавно відбувся у центрі нашого міста.

Як відомо, автор блогу перебуває зараз на лікарняному і окрім того що спить, їсть та читає книжки ще має деколи прогулюватися. Інколи навіть відчуваю себе тваринкою, яку треба раз на день вигуляти.

Так от, вчора думав де б то погуляти і вирішив поїхати в центр нашого міста. Там деколи можна і на дівок гарних подивитися, і новинки побачити та й просто послухати гарну музику.

Хоча, з останнім пунктом виникають суперечки. Гуляв Воробус, гуляв, нічого цікавого не побачив і вже бува хотів йти додому, аж раптом на вулиці Галицькій до мене підходить хлопчина з капелюхом і просить допомогти вуличним музикантам.

Хто уважно читає блог, той знає, що цього переважно я не роблю. Щоб я кинув гроші треба мене дійсно вразити.

Так от, хлопчина не відстає з словами «допоможіть» до тих пір, поки я вже не почав злитися. Але, згадавши що Воробуса не можна нервуватися кажу хлопчині, що заграйте яку-небудь цікаву мелодію щоб вразила, а не старі заїжджені пісні.

І вони таки прислухалися до моїх слів. На вулиці Галицькій почала лунати мелодія під назвою «Holly Dolly». Пам’ятаю колись цей хіт був ледь не в кожної людини на телефоні.

А тут музика почала лунати за допомогою гітари. Цікаве таке звучання, яке Воробусяку так розсмішило, що прийшлося таки дати кілька рупій музикантам.

Це я коли здоровий був, то переважно пробігав повз музикантів, а якщо так з ними поговорити, то можна і деколи поприколюватися нормально.

Проте, коли вже покидав вулицю сказав те що і думаю, що не треба лазити з тими капелюхами і приставати до людей. Якщо перехожому дійсно сподобається музика, то він сам підійде до музиканта чи співаків і кине їм кілька гривень.

До речі, пригадую якось пізно вночі повертався додому з футбольного тренування. Йшов я знову ж таки вулицею Галицькою, а там сидів хлопчина, який взяв гітару і почав грати пісню «Я не той хто тобі потрібен…».

Він її настільки вдало виконував, що за мить біля нього зібралося дуже багато людей, які само собою підтримували його грошима.

Україна має таланти, лише треба їх не соромитися показувати громадськості.

Насамкінець, пропоную послухати пісеньку, яка так вчора розвеселила Ігоря Воробуса:

P.S. Головне фото для ілюстрації і стаття не стосується музикантів, які зображені на фото.

Автор статті: Vorobus.