Як і обіцяв Воробус, одразу ж після завершення товариського поєдинку команди «Нові Імена» поділюся своїми враженнями від цієї гри.

А протистояла нашій команді сьогодні команда «Інемівка». Цей колектив виступає на відміну від нас («Нові Імена» грають у другій лізі) у третій лізі аматорського футзалу Львівщини.

Складена «Інемівка» переважно зі студентів Львівської Політехніки, а головним тренером є Руслан Мірзаєв відомий своїми виступами за професійну «Енергію», а також любительський клуб «Львів Юнайтед».

На наше прохання провести дружню зустріч «Інемівка» погодилася з радістю і сьогодні фактично після роботи, знову ж таки в залі на Рясне відбувся цей поєдинок.

Наші хлопці вже жартують, що незабаром цей зал як і на Мотозаводі стане для нас рідним.

Але, таки повертаємося до перепитій на паркеті. Зустріч проходила у форматі 2 тайми по 30 хвилин, а в кінці коли час вийшов капітани обидвох команд договорилися грати ще 10-ть хвилин до поки не завершиться орендований нами час.

«Нові Імена» на цю гру вийшли у такому складі: Воробій – В. Великий, Нікітін, Крупчук, Ільків, Пенгрин, Ковалик.

І вже в першій атаці ми повели в рахунку. Це Володимир Великий чудово пробив із-за меж штрафної. Суперник досить швидко відігрався.

Але, рівний рахунок тримався не довго. «Нові Імена» провели чудовий відрізок часу на паркеті, все нам вдавалося, суперник трохи був деморалізований, Воробус відбивав все що летіло у площину наших воріт і вже десь до середини першого тайму рахунок був 7-1 на нашу користь.

Все? Виграли? В нас часто таке трапляється в матчах. Вже навіть ліньки в котрий раз про це розповідати. Особисто я вважаю, що після 7 голу ми просто забули що треба грати у футзал. Почався сумбур, чим не дивно що скористалися гравці команди-суперника.

7-4 після першого тайму, розмова у перерві, виходимо грати, забиваємо швидкі два голи і знову зупиняємося. «Інемівка» і після цього не здається. Команда суперника пропонує нам зіграти у відкритий футбол і ми виклик приймаємо.

Щоправда, краще грати вдається таки підопічним Мірзаєва. Вони раз за разом почали розривати нашу оборону та й плюс самі ми почали робити кучу помилок. По прізвищах називати не буду, бо всі і так добре знають хто налажав.

Був момент що й Воробус заспав на воротах, але добре що вчасно зібрався.

З горем по полам, ми таки знову пішли у відрив, випустили п’ятого щоб потримати шкіряного і потім зрозуміли що краще ми би цього не робили. Якщо не помиляюся, 2 голи пропустили у свої, Воробус виходить на майдачник.

«Інемівка» так подумала, молоді хлопці повірили у свої сили і теж пішли п’ятим. Мить і ще один гол було відіграно.

Останні 5-ть хвилин проходили у напруженій боротьбі. Гравці нашої команди двічі не влучають з метра в пусті ворота, а суперник відповідає трьома супер моментами.

Добре, що Воробус на цей раз не підвів.

Ігровий час завершився, «Нові Імена» таки перемагають в один гол і вкотре мають над чим задуматися. Так в захисті як сьогодні точно грати не можна.

Але, і такі матчі потрібні. Все-таки, статус був товариський.

Молодій команді ж суперника і пану Мірзаєву побажаю успіхів у третій аматорській лізі і на майбутнє сподіваємося що ми ще неодноразово проведемо подібні спаринги. Хлопці молодці, старалися, в команди Мірзаєва є майбутнє.

Насамкінець скажу, що голи в нашій команді забивали такі люди: В. Великий-7, Нікітін-4, Крупчук-2, Ільків, Ковалик.

Автор статті: Vorobus.