Давненько Воробус нічого не готував. На це були різні причини, але обіцяв виправитися.

І сталося це завдяки моїй хорошій подрузі – дівчині з ніком Арвеніта, яка запросила вашого автора до своєї домівки й попросила навчити пекти деруни.

За її словами, колись вона зайшла на блог, який так всі люблять і прочитала публікацію про мої кулінарні творіння.

Та, що ж робити, треба йти. Відмовляти дівчатам не можна, адже можуть погризти кролі.

Чесно скажу, коли йшов у незнайому квартиру трохи було якось лячно. Не так від того що на мене там очікує, як те, а що ж з собою купити.

Дівчина сказала, що всі інгредієнти в неї є і лише потрібно прийти. Довго думати не став і купив до чаю зефіру. Вони ж то солодке люблять.

Ось ми зустрілися… За словами Арвеніти вона ще ніколи не готувала деруни, але тим не менше, до мого приходу картопля вже була начищена й єдине що залишалося зробити, так це потерти її на терку.

Арвеніта дала вашому автору спеціальний халат щоб не замазався й, як то кажуть, робота почала кипіти. Що цікаво, дівчина від Воробуса не відставала й теж взялася за тертя картоплин.

Зразу скажу, що з їх кількістю ми переборщили, адже згодом прийдеться ще й брати деруни додому.

Поки деруни терлися ми поговорили на різноманітну тематику. Вашого автора настільки пробило на розмову, що розповів навіть про те, як свого часу працював у ресторані.

Арвеніта все слухала й згодом також розговорилася. Десь так і думав, що коли буде йти бесіда, то й картопля потреться досить швидко.

Так звана начинка готова, тому можна рухатися далі.

Нічого складного у приготуванні цієї страви нема. До натертої картоплі треба ще додати цибулину, часничок, сіль, перець, борошно та яйце. Все ретельно вимішати й можна приступати до випікання дерунчиків.

Варто віддати належному Арвеніті, яка уважно все слухала й при можливості допомагала. Перші деруни почав смажити Воробус, а вже згодом доручив цю місію дівчині.

За цей час допоміг все поприбирати та помити посуд. Якихось хвилин тридцять і вже приготовлене блюдо стоїть на столі. Щоб був ще більший ефект зробили чай, налили сметану в блюдечка й взялися куштувати те, що наготували.

Десь трохи пересолив деруни, чи то закохався чи що? Але, пішло як по маслу. Вечір минув у приємній атмосфері.

Домовилися з дівчиною, що наступного разу приготуємо щось цікавіше. Можливо парові котлети.

Час покаже…

До речі, якщо хочете запросити Воробуса на майстер-клас, з радістю прийму пропозиції.

Автор статті: Vorobus.