Воробус любить подорожувати, а тим більше відкривати для себе нові місця. Своїх обіцянок дотримуюся. А, якщо ви пам’ятаєте, то ще в кінця минулого місяця обіцяв багато подорожувати. Заплановане починаю втілювати в життя.

У даній публікації розповім про одне дуже цікаве місце, яке знаходиться неподалік Миколаєва. Того, звісно, що розташований у Львівській області.

Коротенький вступ. Про це місце чув давно, але завжди щось мені заважало туди поїхати. Його назва урочище Прийма й знаходиться воно на окраїнах міста Миколаїв.

Сюди можливо був би знову не поїхав якби не один мій знайомий. Опісля чергових вихідних він виклав фото з урочища у соціальних мережах і само собою я загорівся бажанням нарешті відвідати це містичне місце.

Самому подорожувати – це якось не те, тому за компанію з собою взяв хорошого приятеля. Людина легка на підйом, тому зранку в неділю близько пів на 8 зустрівся з ним на приміському вокзалі. Щоб наші читачі знали, відтепер електричка Львів – Мукачево відправляється з даного вокзалу о 7 годині 42 хвилини. Вартість проїзду – 16 гривень.

Якщо чесно, то їхати електричкою не вигідно. Вокзал знаходиться у двох кілометрах від центру міста й цю ділянку згодом ще треба долати пішки. Автобус же вартує близько 20-22 гривень.

Менше з тим, в центрі Миколаєва чудово, але ж треба знайти й урочище. Відкрию завісу таємничості. Виявляється у місці (урочищі) колись жили неандертальці. Було це приблизно 46 тисяч років тому й до нині саме на цьому місці залишилися залишки їхнього помешкання.

Як знайти урочище Прийма? Є три варіанти:

– Написати Воробусу й він вам розповість як їхати або ж складе компанію;
– Розпитати місцевих;
– Скористатися навігатором. Координати місця наступні: 49°30’15.75”N, 24°0’0.77”E.

Тепер розповім як йшли ми. Не буду лукавити, коли скажу що користувалися навігатором. Щоб ви розуміли треба орієнтуватися на місцевий стадіон, обійти його з правого боку й різко повернути праворуч у сторону кар’єру.

Там треба бути акуратним щоб не звалитися вниз. Не доходячи до нього, стежка піде ліворуч.

Найцікавіше, міток на дереві не має. Лісова дорога поступово переходить у хорошу автомобільну дорогу, яка може завести у село Радів. Дорога буде проходити лісом й біля купи сміття на дереві праворуч буде намальований велосипед. Це знак того, що урочище Прийма близько.

Одразу ж попереджаю, у цьому місці комарі такі, ніби вони людей не бачили ніколи. Вашому автору навіть прийшлося одягати штани та светр. Вже йдучи по цій стежці, варто звертати увагу на мітки.

Згодом стежка зверне ліворуч й через хвилин десять вверх ви побачите заповітне урочище. Диво-природи вражає. Якщо чесно, то у мене відразу ж виникло бажання тут заночувати. Щоправда, цього робити ми не стали.

По-перше, тут нема води, а, по-друге, комарі нас би з’їли комарі.

А далі ми сіли обідати й деякий час насолоджувалися містичним місцем. Тут вартує побувати. Цікаво де ж тут того неандертальця знайшли.

Автор статті: Vorobus.