У зимовому сезоні «Галицька здоба» виступала у багатьох турнірах. Одним із таких стала Перша ліга футзалу Львова, де наша команда, у підсумку, зайняла четверте місце. Проте, один із гравців «червоно-жовтих» Микола Матляк став кращим бомбардиром чемпіонату.

Про свої голеадорські якості, дебют у Другій лізі України, свою «фішку» та не лише Микола поспілкувався у розмові з прес-службою «Галицької здоби».

– Микола, вітаю. Ви із 14-а голами в активі, стали кращим бомбардиром Першої ліги Львова сезону 2018-2019 років, поділіться своїми враженнями?
– Враження просто неймовірні, я ж кожної гри забивав два і більше голів. Приємно, що наприкінці сезону вдалося стати найкращим. Хоча, з іншого боку, обміняв би приз кращого бомбардира на чемпіонство нашої команди.

– Чому, на Вашу думку, другій команді «пекарів» не вдалося зачепитися принаймні за третє призове місце в чемпіонаті?
– На початку чемпіонату ми допустили багато помилок і втратили важливі очки. В другому колі намагалися надолужити втрачене, але через втрату ключових гравців та неможливість зіграти у вирішальній грі нашого граючого тренера Сергія Тригубця, таки не змогли зачепитися принаймні за бронзу чемпіонату.

– Миколі Матляку вдалося зіграти два матчі й у змаганнях Другої ліги, які враження залишилися від них?
– Враження неймовірні, їх не передати словами. Матчі з класними командами, плюс фани, які стимулюють тебе не здаватися, а йти до перемоги, забивати якомога більше голів.

– У продовженні питання про Другу ліги України. Чого забракло «Галицькій здобі» аби здобути у цих змаганнях золоті нагороди?
– Напевно лави запасних. Протягом усього сезону ми часто не могли зіграти оптимальним складом, а у змаганнях Другої ліги таке не прощається.

– Як Ви взагалі потрапили до складу «пекарів», хто був ініціатором цього переходу?
– Раніше я виступав за команду «Спільнота». Після гри у літньому чемпіонаті сезону 2017 року до мене підійшов наш тренер Сергій Тригубець, запитав чи я бува не хочу виступати за «Галицьку здобу». Я подумав і прийняв цю пропозицію, адже хотів рости у професійному плані.

– Яка фішка Миколи Матляка?
– Якби не було важко, ніколи не здаватись.

– Як взагалі почали займатися футболом?
– Займатись футболом почав з дитинства, проте спортивної школи у мене нема. Згодом виступав за своє село Верхнє Висоцьке, а пізніше грав за «Погонь». Відповідно, й першим моїм тренером став наставник цієї команди Віталій Лобасюк.

– Які мрії пов’язані із «червоно-жовтими»?

– Хотілося би виграти разом із «Галицькою здобою» змагання Екстра-ліги України.

– Охарактеризуйте тренера Сергія Тригубця?
– Цікаве питання (сміється). Про Івановича можу сказати відгукнутися лише позитивно. Це людина з великої букви. Як у житті, так і на полі, він завжди дасть толкову пораду, якщо треба, то й накричить. Проте, це все по ділу…

– Кілька слів про хобі, сімейний стан, роботу в повсякденному житті?
– Хобі як такого нема, окрім футболу люблю займатись різними видами спорту. У буденному житті займаюсь обробкою шкіри. Сімейний стан – одружений. Жінку звати Оксана, дуже її люблю. Вона мене у всьому підтримує, часто приходить на матчі улюбленої команди. Дякую їй

Автор статті: Vorobus.