Хоча матчі у групі «F» йшли паралельно, та немає сумнівів у тому, що найбільшу увагу з двох поєдинків цього квартету привертав двобій між збірними Аргентини та Ірану – чинним чемпіоном світу та бронзовим призером колумбійського ЧС-2021. Тобто, фактично такий поєдинок за статусом вже мав би бути сходим на матчі плей-оф, зіграти у якому обидві команди здобули право ще у матчах минулого туру. Але виявилось так, що для збірної Аргентини (не знаємо, як для команди Ірану) цей поєдинок по суті вже мав товариський статус.

Тому, в цій грі не брав участь Сармієнто, а інші лідери «альбі-селестес» проподили не так багато часу, як зазвичай, особливо у другому таймі. У іранської збірної теж був відсутній основний воротар, але з іншої причини – Самімі відбував дискваліфікацію через червону картку, яку він отримав у поєдинку зі збірною США. Але якщо у тому матчі Самімі у воротах поміняв Багер Мохаммаді, то тепер зі стартових хвилин вийшов Сепехр Мохаммаді. Щоправда, Багера ми теж побачили у грі, коли він на 17-й хвилині нехай і ненадовго, але поміняв Сепехра, якому на той момент надавали медичну допомогу у зв’язку з ушкодженням. Та й у самого Сепехра, якщо згадати матч, теж роботи вистачало.

Взагалі, як ми зазначали вище, цей поєдинок аргентинці розцінювали як товариський. Проте, це не заважало Куццоліно та компанії після стартового свистка взяти гру під свій контроль. І по ходу гри цей контроль перетворювався нехай і не на таке явне, але все-таки домінування аргентинської команди, яка, окрім контролю м’яча, ще і моменти для взяття воріт суперників частіше створювала. Однак, при цьому Фарачу в першому таймі теж дісталося кілька епізодів, де він міг проявити себе. В цілому, якщо говорити саме про перший тайм, то він абсолютно точно відповідав саме думці про товариський матч, а не про поєдинок чемпіонату світу. Хоча з іншого боку – обидві команди – і Аргентина, і Іран – хоча і вирішили питання щодо виходу до 1/8 фіналу, та все-таки могли би мати у цьому поєдинку додаткову мотивацію щодо остаточного першого місця у групі. Парадокс також виглядав у тому, що іранці ніби і грали зосереджено, але це не приносило якихось дивідендів. А ось аргентинці грали без акценту на результаті, тому і гра їм давалася краще.

І, мабуть, саме ця легкість у командних діях призвела до того, що вже у другому таймі «альбі-селестес» таки втілили свою перевагу в гол. І не в один, а одразу у два. Спочатку Куццоліно скористався передачею Стаццоне та пробив здалеку. Сепехр Мохаммаді ніби і бачив цей удар, проте зреагувати на нього належним чином не зміг. А за кілька хвилин відзначився вже і сам Куццоліно, який відгукнувся на передачу Бодо Алемані, для якого це була перша зміна в матчі. Але відзначимо і класну розрізну передачу на Бодо Алемані від Куццоліно, який і розпочав цю атаку.

Іранці з відповіддю не забарились та швидко відповіли своїм голом, який виявився напрочуд шикарним. Хассанзаде вдалося перекинути «черпаком» і Корсо, і Мосенсона, який на той момент захищав ворота «небесно-блакитних». І в цій грі таки з’явилась інтрига. Більше того – ближче до кінця гри іранцям вдалося зрівняти рахунок після виконання штрафного удару від того ж таки Хассанзаде. Проте, це взяття воріт не було зараховано арбітрами. Вочевидь, це було пов’язано з агресивними діями одного з гравців збірної Ірану, який активно заважав аргентинській «стінці». Тому, замість цілком заслуженої нічиєї, якщо говорити про товариський статус поєдинку, говоримо про перемогу збірної Аргентини, яка грала без особливого напруження.

Іран – Аргентина – 1:2
Голи: Хассанзаде (30) – Куццоліно (24), Стаццоне (27)
Іран: С. Мохаммаді (Б. Мохаммаді, 17) – Ахмаді, Сангсефіді, Хассанзаде, Ахмад Абассі – Фахім, Таваколі, Джавід, Ісмаельпур – Нематян, Шаджарі
Аргентина: Фарач (Мосенсон, 21) – Басіле, Таборда, Алан Бранді, Едельстейн – Куццоліно, Стаццоне, Корсо, Борруто – Вапоракі, Решіа, Сантос, Бодо Алемані

Автор статті: Terentyev.