Казки на ніч – важливий ритуал для багатьох сімей, у яких є діти. Причин цьому багато. Але сьогодні я розповім свою історію і про те, чому важливими стали казки у житті моїх дітей.

У мене два сини: старшому 18, молодшому – 10. І перший, і другий раз у декретну відпустку я йшла майже перед самими пологами та дуже хвилювалася, що мені не вистачить досвіду спілкування із кожною дитиною. Правду кажучи, вдруге додалися інші питання: що зробити, щоб діти між собою легко комунікували попри велику різницю у віці. Але про це пізніше.

І от, я прийшла додому з лікарні після других пологів. Вдома на мене вже чекав старший син. Після першого «домашнього»  годування малюка старший син витягнув своє велике фото і поставив на видне місце. Питаю його «навіщо»? – «Щоб мама про мене не забувала». Так відповів мені Богдан і в цей момент я зрозуміла – потрібно знайти особливий спосіб спілкування одночасно з двома дітьми.

З того часу у нас з’явилася традиція: щовечора перед сном ми обрали одну із книжок з казками і я вголос читала обом синам. Іноді, коли я була дуже втомлена старший син читав книжку для нас трьох, аналізуючи вголос казкових героїв та їхні історії. Іноді придумував продовження цих історій. 

За кілька років, коли молодший син сам вивчив букви традиція читати поступово перетворилася на історію з дитинства, яку ми підтримуємо і досі. За годину до сну кожен розповідає про те, як минув день, а я розповідаю їм історію з їхнього дитинства: маленькі та великі, сумні й веселі, дитячі чи дорослі, зі свого та з їхнього дитинства. Вони залюбки діляться своїми спогадами та засинають тихим мирним сном.

Попри усталену думку, що казка на ніч допомагає дітям заснути, я б дуже посперечалася. Для моїх дітей казочка – це завжди була чудова можливість:

• поспілкуватися із вічно зайнятою мамою;
• проаналізувати поведінку казкового героя;
• зануритися у чарівний світ фантазій;
• пригадати свої пригоди;
• розслабитися після активного дня і ще багато іншого.

Моїм дітям вона допомогла розвивати уяву та відкрила нову можливість  стимулювати креативність та фантазію. Казкові історії моїм дітям допомогли навчитися вчитися, розвинути моральні принципи, дізнатися про різні культури та традиції. І досі допомагають формувати зв’язок з батьками. Час, проведений разом за читанням, може бути цінним для зміцнення зв’язку між найріднішими, допомогти комусь відчувати себе улюбленими та захищеними.

З роками я сформувала кілька порад як потрібно читати малятам:

1. Виберіть казки, які підходять для віку дитини. Немовлята та діти молодшого віку можуть насолоджуватися простими казками з повторюваними фазами та сюжетами. Для старших годяться складніші історії.
2. Створіть приємну атмосферу. Читайте казки в тихій, затишній кімнаті з м’яким освітленням настільної лампи.
3. Ставте різні питання у процесі читання. Вони допоможуть дітям краще її зрозуміти.
4. Обговорюйте казки, які читають. Обговорення історії після її прочитання може допомогти дітям краще її зрозуміти.
5. Пограйте з голосом. Вживання різних тонів та інтонацій зробить читання казок захопливим заняттям.

Казки на ніч – це чудова українська (не боюсь цього сказати) традиція і спосіб допомогти дітям заснути, розвивати та виховувати своє маля. Навіть тоді, коли вони зовсім не маленькі. Це чудовий спосіб зробити вечір більш особливим і змістовним. Вони принесуть вам і вашій дитині багато радості та користі. І не має значення скільки їй років: дитиною вона буде рівно стільки, скільки вірити у казки, які їм читали на ніч. 

Автор статті: inna.